Аналізуємо твір Р.Кіплінга "Балада про Схід і Захід"

“Балада про схід і захід” сюжет

Починається твір ліричним зачином («Захід є Захід,а Схід є Схід…»).

Зав’язка: викрадешся Камалем лошиці Полковника.

Розвиток дій — погоня Полковничого сина за викрадачем.

Кульмінаційним є момент, коли Полковничий син падає з коня і Камаль рятує Його. Життя одержує перемогу над смертю, милосердя — над насильством. Кульмінаційний момент в баладі затягуються. Зі сфери вчинку він переходить у сферу моралі. У процесі переговорів Камаль і Полковничий син проникаються повагою один до одного, переговори завершуються обміном подарунками: «Вовк вовка тут перестрів! Лошиця твоя. І краще я жертиму стерво гниле. Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле»; «Я мусив честь берегти. В дарунок від батька лошицю візьми — бо справжня людина ти!». Камаль повертає лошицю і додає до неї сідло, вуздечку й стремена, а також посилає свого сина — найцінніше, що в нього є — служити полковнику. А Полковничий син дарує Камалю свій пістолет, який був для нього символом військової вдачі, сміливості, подолання небезпеки. Завершається все це клятвою на солі, хлібі, траві, ножі та на імені Господа.

Розв’язка — примирення ворожих таборів і кінцівка, яка повторює першу строфу. Пейзаж, на тлі якого відбуваються події, досить убогий: «Там праворуч — скала і ліворуч —скала, а між ними — ні деревця». Нічого зайвого, бо вся увага зосереджугться на поєдинку героїв. Гірський потік символізує  бурхливі людські пристрасті. Скелі, що оточують героїв, можна вважати уособленням свободи, до якої прагне кожний із них, і ризикованого життя, і миттєвої смерті, від якої ніхто не застрахований. Нелегко втриматися на скелях, та все ж можливо якщо допоможе рука іншої людини. Тут, немовби на краю землі, все отримує справжню цінність: і життя і честь, і свобода. Запеклий ворог стає другом, а предмет розбрату перетворюються на символ єднання. Екстремальність ситуації виявляє справжню цінність людських якостей.

“Балада про схід і захід” образи героїв У «Баладі про Схід і Захід» образи головних героїв протиставлені один одному. Камаль утілює східну емоційність, гарячкуватість, стихійну вдачу. Полковничий син більш урівноважений, стриманий. Перш ніж вирушити в небезпечну дорогу, він ретельно розпитує товаришів про те, куди міг поїхати Камаль. Однак поступово виявляється, що між героями більше спільного, ніж відмінного. Обидва вони сміливі, не відступають перед труднощами, не бояться ризику, а головне — дотримуються кодексу честі, який завжди був характерний для кращих кіплінгових героїв. Згідно з цим кодексом. Полковничий син не може не вирушити в погоню за викрадачем батькової лошиці, а Камаль не може вбити відчайдушно хоробру людину, знаючи, що має суттєву перевагу: «Надто довго життям завдячуєш ти мені: На двадцять миль тут скелі нема, нема тут жодного пня. Де б мій стрілець не ціпів тебе, не ждала б тебе западня». Відповідно до того ж самого кодексу честі, Камаль не може прийняти в дарунок лошицю, яку він украв, навпаки — він має виявити східну щедрість і подарувати щось дорожче за неї. І Полковничий син, дотримуючись законів честі, з гідністю приймає дарунки й дарує сам. Кіплінг не дає портретних характеристик героїв. Утім, ми наче бачимо перед собою їхні різкі риси обличчя, палаючі очі, швидкі впевнені рухи. Не портретні замальовки характеризують героїв, а їхні слова і вчинки.

Символічні образи: кінь, сіль, хліб, ніж, небо, земля. У міфології кінь завжди був символом нестримних пристрастей та інстинктів, символом сонця і водночас потойбічного світу (інакше — Сходу і Заходу), символом смерті й воскресіння, швидкості, волі, вірності, відданості. Хліб — символ добробуту, гостинності, життя, святості, щастя, здоров’я та багатства, астральної тріади — місяця, сонця, Господа (тобто — возз’єднання Сходу і Заходу через моральні заповіді). Сіль — символ гостинності, щирості, дружби, пізнання. Ніж — символ помсти, смерті, сили, духовної снаги, зла, віри, захисту рідної землі. У баладі ніж із засобу боротьби перетворюється на символ єднання (присяга на ножі). Земля — символ вітчизни, духовності, життя, багатства й водночас позитивного і негативного начал, світла й темряви. Небо — символ духовного, божественного начала, протиставленого грішному земному. У міфології Схід і Захід символ життя-смерті, світла-пітьми, добра-зла, початку-кінця, Бога-диявола. Захід сонця пов’язувався, за древніми віруваннями, із місцем перебування мерців. Саме на Заході, за стародавніми міфами багатьох народів, знаходився вхід у потойбічний світ. А Схід — сторона світу, де сонце сходить, тобто де починається життя. У «Словнику символів» знаходимо цікаве тлумачення Сходу-Заходу: «Чому наші голови до болю у хребцях повернені на Захід? Скільки б ми не дивилися на Захід, ми ніколи не побачимо Сонця, яке сходить. Сонце завжди сходило, сходить і буде сходити лише на Сході… Світло завжди йшло зі Сходу! Так кажуть мудрі. І в прямому, і в алегоричному значенні. Жодна релігія не прийшла до людства із Заходу. Окрім, щоправда, «релігії» прагматизму. Страшна релігія. Така «релігія» сприяє лише закам’янінню духу і гасінню вогнів серця, вона знищує Культуру — Культ Світла». Схід і Захід у баладі Кіплінга стають символом вічної непримиренної боротьби різних начал у світі. Однак автор знаходить місце на Землі, де з’єднуються Захід і Схід, це не стільки місце географічне, скільки духовне — це людська душа, де стає можливим подолання протиріч, смерті, ненависті, темряви. Поетична мова балади відзначається стислістю виражальних засобів. Лаконізм, майже документальна точність підкреслюють реалістичність оповіді. Однак автор використовує і тропи, які роблять більш мальовничим, зримим опис.

Методичні рекомендації щодо вивчення роману Корнелії Функе «Чорнильне серце» 

(Підготувала Тіхоненко С.О.)

Коли працюєш вчителем літератури, то часто зустрічаєшся з тим, що читацькі уподобання учнів просто не збігаються зі шкільною програмою. Мої учні регулярно приносять мені свої улюблені книжки, щоб я дала їм оцінку, як фахівець. Я беру додому твори (часто мені незнайомі), відкладаю всі свої справи і чесно читаю, а потім раджу своїм учням, чи варто на той чи інший твір витрачати час, адже серед творів зустрічається і відверте «літературне сміття». Так, одного разу до моїх рук потрапив роман Корнелії Функе «Чорнильне серце». Книгу приніс мені учень 7-го класу, зауваживши, що це його улюблений твір. Текст роману я «ковтнула» за два дні, отримавши неймовірне читацьке задоволення! «Це ж просто диво, щоб в наш час панування інтернет-мережі та комп’ютерних ігор з'явилась книга, яка полонила серця дітей різних куточків світу, і де б так зворушливо та яскраво говорилось про Читання як дещо священне, магічне та необхідне в житті кожної людини!» — подумала я. І була приємно вражена, коли дізналась, що твір внесено до нової програми зі світової літератури.

Дана стаття містить в собі деякі думки з приводу аналітичного дослідження тексту та поради викладачам, що підуть з текстом роману до учнів. 

Корнелія Функе (нім. Cornelia Funke) — німецька письменниця та ілюстратор, автор понад чотирьох десятків творів для дітей. Працює переважно в жанрі фентезі та пригодницького роману. Найбільш відома у світі як автор "Чорнильної трилогії". Твори Функе перекладені багатьма мовами світу, зокрема українською.

Народилася 10 грудня 1958 року в місті Дорстен, земля Північний Рейн — Вестфалія. Отримала освіту педагога. Закінчивши гімназію Св.Урсули в Дорстені, переїхала до Гамбурга, де студіювала педагогіку в Гамбурзькому університеті. Після закінчення навчання три роки працювала соціальним працівником із дітьми-інвалідами. Саме тоді Функе усвідомила важливість історій, які допомагають дітям відволікатися від проблемної дійсності. Паралельно Корнелія Функе вивчала дитячу ілюстрацію в Гамбурзькому інституті дизайну.2005 року сім'я письменниці переїхала до Лос-Анджелеса.

Роман «Чорнильне серце» вийшов друком у 2003 році, а в 2006 та 2008 роках — його продовження: "Чорнильна кров" та "Чорнильна смерть".  Сюжет твору, на перший погляд, простий та динамічний: головні герої — дівчинка Мегі, її батько Мо, тітка матері Мегі Елінор та … герої різних творів, що їх вичитав Мо, володар унікального дару. Саме тому він ніколи не читав для Мегі. До того ж, коли із книжки в цей світ приходить якийсь персонаж, хтось обов’язково взамін потрапляє в оповідку. При чому, відбувається це абсолютно несвідомо. Мегі було три роки, коли батько читав уголос «Чорнильне серце», на яке полюють розбійники. Звідти він вичитав Каприкорна (головного антигероя), Басту та Вогнерукого, але зачитав матір Мегі. Він ніколи не розповідав про це дочці, бо думав, що вона не повірить. Згодом виявляється, що не тільки він уміє оживляти слова. Мегі отримала цей дар у спадок. На героїв роману чекає багато пригод; події ближче до кінця розвиваються дедалі швидше. Іноді лише вдача та щасливий випадок допомагають Мегі, Мо та Елінор вибратися з халепи. По ходу історії з’являються нові персонажі. Наприклад, хлопець із «Тисяча й однієї ночі» Фарид.

Функе внесла в книжку багато цікавих фактів з історії книгодрукування. І незважаючи на те, що дії роману відбуваються на початку нульових, у книжці жодного разу не згадано комп’ютер та між іншим сказано про телевізор. Усе обертається навколо шарудіння сторінок, які несуть вікову мудрість, або ж інших, які ще зберегли аромат типографської фарби. Адже, за словами Корнелії, це книжка «про тих, хто любить читати, і для тих, хто любить читати». 2008 року за «книжкою про книжки» було знято фільм із Брендоном Фрезером у головній ролі, а 2012 на екрани планується вихід другої частини трилогії – «Чорнильна кров».

Думка про те, що твір — просто цікаве підліткове фентезі розбиваються вщент, коли читаєш епіграф до книги, слова глибокого та ліричного Пауля Целана: 

« Вот оно, вот.

  Вот оно, слово сошло,
сошло сквозь ночь, 
сиять, сиять оно хочет. 
Пепел. 
Пепел, пепел. 
Ночь.»

Отже, Слово — стоїть в центрі уваги автора, слово, що сяє, слово, що обертається на попіл… До речі, епіграфи є і до кожного розділу і потребують особливої уваги та окремого дослідження. Це немов «текст в тексті», ще один потужний авторський «message». От візьмемо, наприклад, епіграф до другого розділу:
« — А чем же занимаются эти дети, когда рядом нет книжек со сказками? — спросил Нафтали.   И Ред Зебулун ответил: 
Им приходиться с этим смириться. Книжки со сказками —это не хлеб. Можно и без них прожить. 
А я бы не смог, — сказал Нафтали. (И.Б. Зингер «Сказочник Нафтали и его конь Сус») 
Як бачимо, автор переслідує одразу декілька цілей: по-перше, епіграф, як відомо, служить ключем до осмислення художньої концепції автора, передає настрій твору,  означує асоціативні зв’язки твору з літературною традицією та сучасністю, по-друге, юний читач розуміє, що дитинство без книги — просто існування, по-третє, автор викликає зацікавленість тими творами, цитати яких бере за епіграф. Ісаак Башевіс Зінгер, до речі, відомий американський єврейський письменник, писав на ідиші, нагороджений Національною премією з дитячої літератури 1969 року, а в 1978 році став лауреатом Нобелівської премії.

Епіграфами до розділів свого роману автор бере цитати з творів таких знаменитих дитячих письменників як Дж. Р. Кіплінг, Р.Л. Стівенсон,

М. Твен, Р. Даль, Л.Ф. Баум, Дж. М. Баррі, Ч. Діккенс, А. Ліндгрен,

Р. Д. Бредбері, О. Уайльд, Дж. Р.Р. Толкін, К.С., Льюїс, а також читач зустрічається із творами В. Шекспіра, арабськими прислів’ями, зі збіркою казок «Тисяча і одна ніч». На сторінках роману оживають справжні перлини світової літератури, вони говорять із героями Функе та читачем, ї їх голос гармонійно зливається із основним мотивом твору.

На уроках, присвячених вивченню роману К. Функе, вчитель може (і повинен!) акцентувати увагу читацької аудиторії на роль епіграфів у розкритті авторського задуму. Також робота з епіграфами — унікальна можливість активізувати знання учнів щодо раніше вивчених творів, а в 5-6 класах вони вже вивчатимуть і арабські казки, і творчість Роальда Даля, Марка Твена, Чарлза Дікекенса, Р.Л. Стівенсона, Астрід Ліндгрен,

Р.Д. Бредбері, згідно нової програми. Робота з текстом роману надасть можливість продемонструвати семикласникам «великий діалог культур» (за М. Бахтіним), нерозривний зв'язок, що існує між творами різних епох, різних народів, їх взаємовплив та взаємопроникнення. Окрім того, працюючи з епіграфами твору, вчитель може спрацювати на випередження та підготувати учнів до вивчення творчості В. Шекспіра, та й взагалі підвищити зацікавленість класичною та сучасною літературою, пробудити в дітях бажання читати і поза програмою, виховувати естетичний смак до літератури, як до мистецтво слова.

Розпочати роботу над текстом роману варто із виявлення часово-просторових рамок. Дії роману відбуваються в сучасному авторові та читачам світі, країну визначити важко, автор не акцентує на цьому увагу, підкреслюючи тим самим, що простір художнього тексту не має географічний кордонів, об’єднує читачів різних національностей. Така певна глобалізація дає змогу на уроці ще раз озвучити думку, що діалог культур — поза межами будь-яких часово-просторових обмежень. Варто задати учням питання: «Чому таку велику увагу автор приділяє опису приміщень, де зберігаються книги?» А також опису самих книг, їх запаху, тому, як шарудять сторінки, кольору обкладинок. Автор ніби запрошує читача до, здавалось, такого знайомого світу, а насправді — нового, неповторного, сповненого магії та загадковості: «Колючие листья обвивались вокруг бледно-коричневых букв. Из красной головы крошечного дракона на бумагу извергались цветы. На Мегги смотрели всадники на белых конях, словно не прошло и дня с тех пор, как кто-то вывел их крошечной кисточкой. Рядом с ними были изображены влюбленные, возможно новобрачные. Мужчина в огненно-красной шляпе враждебно смотрел на них».

Важливо відмітити, що художній простір роману нагадує простір пригодницьких романів: таємничі, безлюдні місця, покинуті будинки (табір Каприкона та його слуг). Взагалі, багато в чому роман наслідує дитячі пригодницькі твори: низками авантюр (тільки герої вибралися із однієї халепи, одразу ж потрапляють у іншу), чітким розподілом на позитивних та негативних героїв (при чому, негативні герої — представники іншого, «книжкового» світу). Окрім того, художній простір характерний для творів фентезі: гіперпростір органічно поєднується з реальним світом (варто пригадати «Хроніки Нарнії» Льюїса К.С., серію романів про Гаррі Поттера Дж. Роулінг, «Чарлі і шоколадна фабрика» Р. Дала, «Темні початки» Пулмана Філіппа). Із дивного світу виходять головні антигерої твору, саме до книжкового світу потрапляє і мати Меггі.

Образ головної героїні Меггі ввібрав у себе риси улюблених героїв із найкращих творів дитячої літератури: вона смілива та відважна, як Дік Сенд; непосидюча та неслухняна, як Том Сойєр; весела та небезпечна, як Пеппі Довгапанчоха; наділена магічною силою, як Гаррі Поттер; і має таке ж гаряче любляче серце як маленька Герда.

Образи дорослих вражають, перш за все, абсолютним розумінням дитячої душі, а також тісним зв’язком зі світом Книги (батько Меггі володіє чарівним даром «вичитувати» персонажів книг до реального світу).

Слід закцентувати увагу учнівської аудиторії на особливості спілкування між героями творів, вичитаних із різних книг та їх читачами. Це можуть бути як гармонійні стосунки, так і ворожі. Автор немов би говорить юним читачам, що авторська позиція стосовно героїв робить останніх як друзями, так і ворогами.

Особливу увагу на уроці варто приділити роботі з назвою твору. К.Функе настільки майстерно заплутала читача, який, прочитавши назву «Чорнильне серце», уявляв собі щось негативне і незрозуміле (н-д: як серце може бути чорнильним, що за вигадка?), з перших рядків захоплюється читанням і забуває і про назву, і про його перше від неї враження (в літературознавстві такий прийом називають прийомом очуднення, зрадження горизонту очікування). Паралельно сама головна тема і знаходиться в назві, адже назва роману ідентична назві тієї загадкової книги, навколо якої розгортаються усі події, якою всі прагнуть заволодіти, від якої і всі біди. Автор сама поставила на цьому акцент.

 Робота з твором має не тільки збагнути всі таємниці тексту, а й довести сучасному маленькому читачеві про те, як важливо не забувати світ Книги, світ, який дарує нам Радість, Добро та Любов!

Корнелія Функе «Чорнильне серце»

Паспорт – анкета головного героя

1-Мегі, 2- Фолхарт, 3- 12 років, 4 - постійно його змінює, 5 - Монтімер Фолхарт, 6 – Учениця, 7 - допитлива, любляча донька, талановита, розумна, винахідлива, смілива.

Упорядкуйте сюжетний ланцюжок

1.    Мегі побачила за вікном незнайомця.

2.    Вогнерукий видає Мо розбійникам.

3.    Ув’язнення тітки і дівчинки.

4.    Зустріч Мо з Вогнеруким.

5.    Мо спакував валізи і разом з Мегі і Вогнеруким вирушає до тітки Елінор.

6.    Мегі і Елінор вирушає на допомогу

7.    Розповідь батька про незвичайний дар і книгу «Чорнильне серце», Каприкорна і Матір

8.    Нове ув’язнення тітки і дівчинки

9.    Монетний дощ

10.                     Погоня

11.                     Втеча

12.                     В безпеці, зустріч з автором книги «Чорнильне серце»

     1,4,5,2,3,6,7,8,9,11,10,12

«Чорнильне сердце» тести до твору

1.Мегі, героїня книги К . Функе «Чорнильне серце», мала здатність:

 а) «оживляти книги»; б) розуміти мову тварин; в) перетворюватися на невидимку; г) перевтілюватися в будь-кого із героїв твору, який вона читає

2. Найбільшим захопленням Меґі, героїні книги К. Функе «Чорнильне серце», було:

а) читання книжок;   б) вишивання; в)малювання;    г)  спів і танці

3. Описом чого починається дія в романі?

 а) Дощу;  б) Мо;  в) Меггі;  г) Ночі

 4. Імя головної героїні твору:

А)Еліза,  Б)Мегі,  В)Софі.

5. Дівчинка має:

А)8 років, Б)10 років, В)12 років.

6. Імя батька героїні: А)Роберт, Б)Мортимер, В)Фрідріх.

7. Донька називає тата:

А) «чудовий лікар», Б) «книжковий лікар», В) «дитячий лікар».

 8. Відношення дівчинки до книг:

А)ненавидить їх, Б)їй байдуже, В)книги — найкращі друзі після тата.

 9. Чому Мегі не встигає потоваришувати з дітьми свого віку?

А)немає такого бажання, Б)вимушена часто переїжджати з місця на місце, В)тато забороняє з кимось спілкуватися.

10. Кого побачила за вікном героїня?

А однолітків, Б) дідуся, В)незнайомця

11. Тато Мо називає незнайомця:

А)»Вогнерукий незнайомець», Б)»Вогнесильний незнайомець», В)»Вогневитривалий незнайомець».

 12. Незнайомець називає тата Мегі:

А) «Чарівнодобрий», Б) «Чарівновустий», В) «Чарівносердечний».

 13. Тато Мортимер забороняє доньці: А)спілкуватися з однолітками, Б)виходити у місто самостійно, В)підходити до однієї книги.

14. Імя тітки матері Мегі :

А)Елізабет, Б)Елінор, В)Емма.

15. Тітка матері Мегі-

А)справжній лікар, Б)книголюбка та колекціонерка, В)музикант.

16. На що сподівається Мортимер?

А)виїхати якнайшвидше з країни, Б)зустрітися з давніми друзями, В)сховати книжку від давніх недругів.

17. Вогнерукий видає Мо:

А)розбійникам, Б)поліцейським, В)близьким родичам та просить за це викуп. 18. Хто вирушає на допомогу Мо?

 А)Мегі, Б)Елінор, В)Мегі та Елінор.

19. Каприкорн-…

А)найближчий друг Мо, Б)запеклий ворог Мо, В)позашлюбний син Мо.

20. Яким незвичайним даром володіє Мо?

А)вгадує думки на відстані, Б)знає напам’ять всі прочитані твори,

В)вичитує персонажів із книжок,які читає вголос.

21. Читаючи «Чорне серце» Мегі, тато вичитав Каприкорна, Басту,Вогнерукого,але зачитав…

А)рідну матір, Б)кохану дружину, В)близького друга.

 22. Мегі отримала у спадок:

А)розкішний будинок, Б)гарне авто, В)вміння оживляти слова так, як її батько.

 23. Єдина мета батька Мегі-

А)повернутися живими додому, Б)покарати ворогів, В)зібрати всі примірники та спалити їх,аби більше ніколи не поверталися додому.

 24. Вогнерукий- …

А)Майстер по виготовленню кованих виробів, Б)майстер над вогнем, В)майстер-палітурник.

25. Навіщо Мегі з батьком хочуть зачитати у книжковий світ Каприкорна? А)аби повернути у реальний світ матір Мегі, Б)аби позбутися запеклого ворога, В)їм до вподоби таке заняття.

26. Каприкорн-..

А)мріє потрапити до книжкового світу, Б)мріє подорожувати світом, В)мріє якнайдовше залишатися у земному світі і дуже збагатитися.

27. Хто, за словами Мо, пожирає книги?

 А)Вогнерук   б) Тінь      в) Капрікорн      г)   Вогонь

Тест на знання змісту казки-феєрії О. Гріна "Пурпурові вітрила"

1.  Хто винен у смерті Мері:

А- Меннерс     Б- Лонгрен      В- Ассоль

2.Хто був свідком потопання Меннерса:

А-Мері      Б- Лонгрен     В – Ассоль

3.Кого Ассоль зустріла в дитинстві в лісі:
А- Егля   Б-Меннерса     В-Грея

4. Яку річ дівчинки «чарівник» знайшов в струмочку:

А-черевики    Б-хустину     В-яхту

5.Що у майбутньому чекає Ассоль за словами Егля:

А-велике багатство     Б-корабель з пурпуровими вітрилами    В-добру вдачу

6. Кому Лонгрен відмовився давати тютюну:

А- Меннерсу   Б- Ассоль     В- жебраку

7. Які риси характеру притаманні Грею:

А- добрий, щедрий, приязний, цілеспрямований

Б-жадібний, лицемірний, скритний, цілеспрямований

В- важка вдача, лагідний, тихий, цілеспрямований

8. У якій родині зростав Грей:

А- у бідній     Б-у заможній     В-немає родини

9. Хто заперечив слова Хіна Меннерса щодо божевілля Ассоль:

А- Летіка      Б-Грей     В- вугляр

10. Де вперше Грей побачив Ассоль:

А-на відкритому місці на схилі пагорба

Б-на гарній галявині     В-у темному лісі

11.З якої тканини пошили пурпурові вітрила:

А- шовк     Б-драп     В-хлопок

12. Як звали дівчину, яка гарячою юшкою обпекла руку:

А-Бетсі     Б-Мері     В-Ассоль

13.Кого шукав Грей, коли вперше побачив Ассоль:

А-матір     Б-Ассоль      В-Летіку

14.Як називався корабель, який придбав Грей:

А- «Секрет»     Б-«Таємниця»     В- «Загадка»

15. Яку посаду на кораблі обіймав батько Ассоль:

А-капітан     Б-матрос      В-юнга

16. На якому кораблі служив Лонгрен:

А- «Секрет»    Б- «Оріон»     В- «Казка»

17. Якою справою Лонгрен заробляв собі на життя:

А-різьблення з дерева    Б-ліпка з пластилину    В-чеканка по металу

18.Скільки років було Хіну Меннерсу, коли з його батьком стався «нещасний випадок» :

А-21    Б-15      В-12

19. Де проживали Ассоль і Лонгрен:

А-у Каперні     Б-у Києві     В-в Криму

20. На діжці з яким напоєм було написано: «Мене вип’є Грей, коли буде в раю»:

А-пиво    Б-віскі     В-вино.

Тест на знання змісту оповідання «Останній дюйм» Дж.Олдріджа

1. Події, описані у творі, відбуваються над узбережжям:

А Середземного моря;

Б Червоного моря;

В Чорного моря.

2.Одним із головних героїв новели є десятирічний хлопець на ім’я:

А Деві;

Б Бен;

В Джек.

3. Що можна сказати про ставлення батьків до десятирічного сина?

А вони його дуже любили ; Б вони байдуже ставилися до сина; В про це нічого не сказано.

4. Коли батько з сином летіли літаком до Акулячої бухти, мати хлопчика:

А з нетерпінням чекала в Каїрі на їхнє повернення; Б вона вже давно померла;В вона їх покинула і поїхала до батька.

5. Чому Бен займався підводними зйомками акул?

А мріяв про кар’єру режисера; Б телевізійна компанія йому дуже добре платила за зйомки; В це було його захоплення.

6. Батько із сином і дружиною мали невеличку квартиру в місті:

А Каїр; Б Делі; В Париж.

7. З якої причини акули напали на Бена6

А через його необережність; Б були дуже агресивними у той день; В такого не було.

8. Чому у Бена і Деві не було питної води?

А вона не була потрібна; Б через неуважність батька; В через неуважність сина.

9. Яким було обличчя сина, коли Бен отямився від шоку?

А сповненим жаху; Б байдужим; В радісним і безжурним.

10. Після жахливого каліцтва Бен найбільше боявся

А хамсину – осліплюючого вітру пустелі; Б снігопаду; В пекучого сонця пустелі.

11. Коли Бен був майже певен, що помре, його єдиною надією залишалося:

А вижити до Каїра і показати хлопцеві, як посадити літак; Б самому довести літак до Каїра; В чекати і сподіватися на диво.

12. Після жахливої історії з акулами, яка трапилася з Беном, його найбільше лякало:

А що він більше ніколи не буде займатися улюбленою справою; Б що кінокомпанія не виплатить йому компенсацію за важку травму;

В чи вдасться йому знайти дорогу до серця сина і зрозуміти, що їм обом потрібен час.

Правильні відповіді: 1 – Б; 2 – А; 3 - Б; 4 – В; 5 – Б; 6 – А; 7 – А; 8 – Б; 9 – А; 10 – А; 11 – А; 12 – В.

Василь Биков. "Альпійська балада"

Вальтер Скотт (1771—1832) як засновник жанру історичного роману. 

Зображення в романі «Айвенго» боротьби

англосаксів з норманами в ХІІ ст.  і усобиць норманів

Є у Шотландії, у самому центрі Единбурга, на Принцес-стріт, незвичайний пам'ятник. Ця величезна споруда складається зі стрілоподібної вежі 60-метрової висоти, що нагадує готичні собори.

Під її покрівлею, на постаменті, до якого ведуть сходи, — статуя Вальтера Скотта з білого мармуру. Письменник сидить із книгою в руці. Поруч з ним — улюблений собака, який віддано дивиться на хазяїна. У нішах вежі — фігури героїв книжок В. Скотта. Це одна з визначних пам'яток столиці Шотландії. Але життя Вальтер Скотта продовжується не в білому мармурі, а в його чудових творах, серед яких «Айвенго» — найкращий.

Що можна розповісти про автора славетного роману про лицаря Айвенго, про  середньовічну Англію, про хороброго, відчайдушного короля Ричарда Левине Серце та вільних стрілків?

 За походженням Вальтер Скотт — шотландець. Він народився в ро­дині адвоката і з дитинства був заохочений до читання. У ранньому дитинстві майбутній письменник ознайомився з історією своїх дідів та прадідів, з численними легендами, розповідями про героїчне минуле Шотландії та боротьбу за її незалежність. Минуле вітчизни викликало глибоку зацікавленість В. Скотта.

За наказом батька він здобув юридичну освіту, деякий час працював секретарем Единбурзького суду, а потім шерифом одного з округів Шотландії. Роботу він поєднував із відвідуванням місць історичних битв, із записуванням старовинних балад, народних пісень та легенд. У 1802—1803 рр. Скотт видав три томи «Пісень шотландського народу». Перші два томи — це зібрані ним народні балади і пісні, у яких викладено думки й почуття народу, його історія. Третій том — це балади й поеми, створені самим Вальтером Скоттом.

В. Скотт створив жанр історичної поеми. Ці поеми підготували ґрунт для появи історичних романів.

 Теорія літератури

Історичний роман – різновид роману , в якому історія тісно переплітається з авторським вимислом, є не лише «декорацією», художнім тлом оповіді, а й рушієм сюжету; художньо досліджуються закони історії.

 Історична довідка

   У романі „Айвенго” В. Скотт зображує епоху Середньовіччя, зокрема події 12 ст. Це була доба, коли в Англії утверджувалися феодальні відносини, завершувався процес закріпачення селянства. Цей процес ускладнювався вторгненням норманів. Іноземні феодали, підкоривши країну, захопили кращі землі й почасти винищили, почасти змусили поступитися місцевих англосаксонських землевласників. Дія роману розпочинається з останніх років 12 ст. (приблизно 1194 р.) і пов’язана з поверненням короля Річарда І після тривалої відсутності до Англії, його боротьбою проти брата Джона, котрий намагався захопити престол, і свавільних феодалів.

 "Айвенго"

Краткое содержание романа

Прошло почти сто тридцать лет с тех пор, как в битве при Гастингсе (1066) норманнский герцог Вильгельм Завоеватель одержал победу над англосаксонскими войсками и завладел Англией. Английский народ переживает тяжелые времена. Король Ричард Львиное Сердце не вернулся из последнего крестового похода, взятый в плен коварным герцогом Австрийским. Место его заключения неизвестно. Между тем брат короля, принц Джон, вербует себе сторонников, намереваясь в случае смерти Ричарда отстранить от власти законного наследника и захватить престол. Ловкий интриган, принц Джон сеет смуту по всей стране, разжигая давнюю вражду между саксами и норманнами.

Гордый тан Седрик Ротервудский не оставляет надежду сбросить норманнское иго и возродить былое могущество саксов, поставив во главе освободительного движения потомка королевского рода Ательстана Конингсбургского. Однако туповатый и непредприимчивый сэр Ательстан у многих вызывает недоверие. Чтобы придать больше веса его фигуре, Седрик мечтает женить Ательстана на своей воспитаннице, леди Ровене, последней представительнице рода короля Альфреда. Когда на пути этих планов встала привязанность леди Ровены к сыну Седрика, Уилфреду Айвенго, непреклонный тан, недаром прозванный за свою преданность делу Саксом, изгнал сына из родительского дома и лишил наследства.

И вот теперь Айвенго в одежде пилигрима тайком возвращается из крестового похода домой. Недалеко от отцовского поместья его догоняет отряд командора ордена храмовников Бриана де Буагильбера, который направляется на рыцарский турнир в Ашби де ля Зуш. Застигнутый в дороге непогодой, он решает просить у Седрика ночлега. Гостеприимный дом благородного тана открыт для всех, даже для еврея Исаака из Йорка, который присоединяется к гостям уже во время трапезы. Буагильбер, также побывавший в Палестине, хвастается за столом своими подвигами во имя гроба Господня. Пилигрим защищает честь Ричарда и его храбрых воинов и от имени Айвенго, уже однажды победившего храмовника на поединке, принимает вызов надменного командора на бой. Когда гости расходятся по своим комнатам, пилигрим советует Исааку незаметно покинуть дом Седрика - он слышал, как Буагильбер отдавал слугам приказ схватить еврея, лишь только он подальше отъедет от усадьбы. Проницательный Исаак, рзглядевший под странническим одеянием юноши шпоры, в благодарность дает ему записку к родственнику-купцу, в которой просит одолжить пилигриму доспехи и боевого коня.

Турнир при Ашби, собравший весь цвет английского рыцарства, да ещё в присутствии самого принца Джона, привлек всеобщее внимание. Рыцари-устроители, в числе которых и высокомерный Бриан де Буагильбер, с уверенностью одерживают одну победу за другой. Но когда, казалось, никто больше не осмелится выступить против зачинщиков и исход турнира решен, на арене появляется новый боец с девизом "Лишенный Наследства" на щите, который бесстрашно вызывает на смертный бой самого храмовника. Несколько раз сходятся противники, и копья их разлетаются обломками по самые рукоятки. Все симпатии зрителей на стороне отважного незнакомца - и ему сопутствует удача: Буагильбер падает с лошади, и поединок признают законченным. Тогда рыцарь Лишенный Наследства дерется по очереди со всеми зачинщиками и решительно берет над ними верх. Как победитель он должен выбрать королеву любви и красоты, и, грациозно склонив копье, незнакомец кладет венец к ногам прекрасной Ровены.

На другой день проводится общий турнир: партия рыцаря Лишенного Наследства борется против партии Бриана де Буагильбера. Храмовника поддерживают почти все зачинщики. Они теснят юного незнакомца, и, если бы не помощь таинственного Черного Рыцаря, ему вряд ли удалось бы во второй раз стать героем дня. Королева любви и красоты должна возложить на голову победителю почетный венец. Но когда маршалы снимают с незнакомца шлем, она видит перед собой бледного как смерть Айвенго, который падает у её ног, истекая кровью от ран.

Тем временем принц Джон получает с гонцом записку: "Будьте осторожны - дьявол спущен с цепи". Это значит, что его брат Ричард получил свободу. Принц в панике, в панике и его сторонники. Чтобы заручиться их верностью, Джон сулит им награды и почести. Норманнскому рыцарю Морису де Браси, например, он предлагает в жены леди Ровену - невеста богата, красива и знатна. Де Браси в восторге и решает напасть на отряд Седрика по дороге из Ашби домой и похитить прекрасную Ровену.

Гордый победой сына, но по-прежнему не желающий простить его, Седрик Сакс с тяжелым сердцем отправляется в обратный путь. Весть о том, что раненого Айвенго унесли носилки какой-то богатой дамы, лишь разжигает в нем чувство негодования. По дороге к кавалькаде Седрика и Ательстана Конингсбургского присоединяется Исаак из Йорка с дочерью Ревеккой. Они тоже были на турнире и теперь просят взять их под защиту - не столько ради себя, сколько ради больного друга, которого они сопровождают. Но стоит путникам углубиться в лес, как на них набрасывается многочисленный отряд разбойников и всех их берут в плен.

Седрика и его спутников везут в укрепленный замок Фрон де Бефа. Предводителями "разбойников" оказываются Буагильбер и де "Браси, о чем Седрик догадывается, завидев зубчатые стены замка. "Если Седрик Сакс не в силах спасти Англию, он готов умереть за нее", - бросает он вызов своим захватчикам.

Де Браси между тем является к леди Ровене и, во всем признавшись ей, пытается завоевать её расположение. Однако гордая красавица непреклонна и, лишь узнав о том, что Уилфред Айвенго тоже в замке (а именно он находился в носилках Исаака), молит рыцаря спасти его от гибели.

Но как ни тяжело леди Ровене, Ревекке угрожает куда большая опасность. Плененный умом и красотой дочери Сиона, к ней воспылал страстью Бриан де Буагильбер, и теперь он уговаривает девушку бежать с ним. Ревекка готова предпочесть смерть позору, но её полная негодования бесстрашная отповедь лишь рождает в храмовнике уверенность, что он встретил женщину своей судьбы, родственную ему душу.

Между тем вокруг замка стягиваются отряды вольных йоменов, приведенные спасшимися от плена слугами Седрика. Осадой руководит уже однажды приходивший Айвенго на помощь Черный Рыцарь. Под ударами его огромной секиры трещат и распадаются ворота замка, а камни и бревна, летящие на его голову со стен, досаждают ему не больше дождевых капель. Пробравшаяся в суматохе битвы в комнату Айвенго Ревекка рассказывает прикованному к постели юноше, что происходит вокруг. Коря себя за нежные чувства к иноверцу, она не в силах покинуть его в столь опасный момент. А освободители отвоевывают у осажденных пядь за пядью. Черный Рыцарь смертельно ранит Фрон де Бефа, берет в плен де Браси. И что странно - гордый норманн после нескольких сказанных ему слов беспрекословно смиряется со своей участью. Вдруг замок охватывает пламя. Черный Рыцарь едва успевает вытащить на вольный воздух Айвенго. Буагильбер хватает отчаянно сопротивляющуюся Ревекку и, посадив её на лошадь одного из невольников, пытается вырваться из западни. 'Однако в погоню за ним бросается Ательстан, решивший, что храмовник похитил леди Ровену. Острый меч храмовника со всей силой обрушивается на голову злополучного сакса, и тот замертво падает на землю.

Покинув полуразрушенный замок и поблагодарив вольных стрелков за помощь, Седрик, сопровождаемый носилками с телом Ательстана Конингсбургского, отправляется в его поместье, где ему будут оказаны последние почести. Расстается со своими верными помощниками и Черный Рыцарь - его странствия ещё не закончены. Предводитель стрелков Люксли дарит ему на прощание охотничий рог и просит трубить в него в случае опасности. Отпущенный на волю де Браси во весь опор скачет к принцу Джону, чтобы сообщить ему страшную весть - Ричард в Англии. Трусливый и подлый принц посылает своего главного приспешника Вольдемара Фиц-Урса захватить, а ещё лучше убить Ричарда.

Буагильбер укрывается с Ревеккой в обители рыцарей Храма Темплстоу. Приехавший в обитель с проверкой гроссмейстер Бомануар находит множество недостатков, в первую очередь его возмущает распущенность храмовников. Когда же он узнает, что в стенах прецептории укрывается пленная еврейка, состоящая, по всей вероятности, в любовной связи с одним из братьев ордена, то решает устроить над девушкой судилище и обвинить её в колдовстве - ибо чем, как не колдовством, объясняется её власть над командором? Суровый аскет Бомануар считает, что казнь еврейки послужит очистительной жертвой за любовные грехи рыцарей Храма. В блестящей речи, снискавшей сочувствие даже её противников, Ревекка отвергает все обвинения Бомануара и требует назначения поединка: пусть тот, кто вызовется защитить её, мечом докажет её правоту.

Тем временем Черный Рыцарь, пробирающийся лесами к одному ему лишь ведомой цели, наталкивается на засаду. Фиц-Урс осуществил свои гнусные замыслы, и король английский мог пасть от предательской руки, если бы не явившиеся на звук рога вольные стрелки под предводительством Локсли. Рыцарь раскрывает наконец свое инкогнито: он - Ричард Плантагенет, законный король Англии. Не остается в долгу и Локсли: он - Робин Гуд из Шервудского леса. Тут компанию догоняет Уилфред Айвенго, едущий из Сен-Ботольфского аббатства, где он выздоравливал от ран, в замок Конингсбург. Вынужденный ждать, пока его сторонники соберут достаточно сил, Ричард отправляется с ним. В замке он уговаривает Седрика простить непокорного сына и отдать ему в жены леди Ровену. К его просьбе присоединяется и воскресший, вернее, никогда не умиравший, а всего-навсего оглушенный сэр Ательстан. Бурные события последних дней отбили у него последние честолюбивые мечты. Однако в разгар беседы Айвенго вдруг исчезает - его срочно вызвал какой-то еврей, сообщают слуги. В обители Темплстоу все готово к поединку. Нет лишь рыцаря, согласного биться с Буагильбером за честь Ревекки. Если заступник не явится до захода солнца, Ревекка будет предана сожжению. И вот на поле появляется всадник, его лошадь чуть не падает от усталости, и сам он едва держится в седле. Это Уилфред Айвенго, и Ревекка трепещет от волнения за него. Противники сходятся - и Уилфред падает, не выдержав меткого удара храмовника. Однако от мимолетного прикосновения копья Айвенго падает и Буагильбер - и больше уже не встает. Свершился Божий суд! Гроссмейстер объявляет Ревекку свободной и неповинной.

Заняв подобающее ему место на престоле, Ричард прощает своего беспутного брата. Седрик наконец дает согласие на свадьбу леди Ровены с сыном, а Ревекка с отцом навсегда покидают Англию. "Айвенго долго и счастливо жил с Ровеной. Они любили друг друга ещё более оттого, что испытали столько препятствий к своему соединению. Но было бы рискованным слишком подробно допытываться, не приходило ли ему на ум воспоминание о красоте и великодушии Ревекки гораздо чаще, чем-то могло понравиться прекрасной наследнице Альфреда". 

Панорама  соціального життя середньовічної Англії

«Айвенго» — це роман про далеке минуле, про події ХІІ ст. У країні в цей час велася боротьба за централізацію королівської влади. У тво­рі розповідається про безмежне свавілля феодалів, про перетворення лицарських замків на розбійничі осередки, безправ'я та злидні селян. Письменник яскраво зображує жорстокість служників католицької церкви, грабіжництво та насильство лицарів-хрестоносців. Дві сили протиставлені одна одній — це сакси (корінне населення Англії) і нормани (загарбники).)

 Словникова робота

Нормани — до вікінгів Скандинавії, до данів в Англії, до словенів на Русі термін нормани франками застосовувався тільки як узагальнюючий (люди з півночі), що спустошували з VIII по XI століття морськими розбійницькими набігами християнські міста півдня Європи. їх ще називали варягами.

Барон — один із титулів феодальної аристократії.

Лицар, рицар — середньовічний титул в Європі.

Йомени — починаючи з періоду норманського завоювання Англії в XI столітті соціальний статус індивідуума дуже жорстко прив’язується до кількості землі і ступеня володіння нею. І саме поняття йомен починаючи з темних віків позначає людину, яка володіє своїм наділом по праву фрігольда, копігольда чи оренди.

Франкліни — дрібна шляхта, небагаті землевласники.

 Тема  роману:

Зображення історичного минулого Англії 12 ст., боротьба англосаксів проти норманів, доля лицаря Айвенго, який є живим втіленням епохи

 Основний  конфлікт роману -  боротьба англосаксів проти норманів.

 Герої роману та сюжетні лінії 

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер

Біографія

1.      У 14 років його віддали до … («Академії Карла»)

2.      Перша драма Шиллера називалася… («Розбійники»)

3.      Де і ким розпочав працювати Шиллер? (полковим лікарем у Штутгарті)

4.      Усього Шиллер написав … драм. (одинадцять)

5.      Дворянське звання Шиллер отримав у … (1802 році)

6.      Народився в сім’ї лікаря в місті …(Марбух)

7.      На дев’ятому році життя хлопця віддали до …(латинської школи)

8.      У юнацькі роки улюбленими творами були … (твори грецьких класиків, Шекспіра, Лессінга)

9.      Шиллера поєднувала дружба з … (Гете)

10.  Яку посаду в 1789 році Шиллеру вдалось посісти в місті Йєні? (позаштатного професора історії університету)

11.   Уряд революційної Франції присудив Шиллеру титул … (почесного французького громадянина за те, що він «своєю мужністю послужив справі свободи»)

12.  Гете подарував Шиллеру кілька тем для творів, а саме … (балада «Івікові журавлі», драма «Вільгельм Телль»)

Тест до балади Фрідріха Шиллера  «Рукавичка"

1. Хто був господарем звіринця:

А) Кунігунда;

Б) Делорж;

В) король Франциск?

2. Який звір з’явився першим на арені:

А) лев;

Б) тигр;

В) гепард?

3. Якою була поведінка лева на арені:

А) почав гарчати на глядачів;

Б) кидався на огорожу;

В) ліг на самоті?

4. Чому Кунігунда попросила дістати з арени рукавичку:

А) було жаль рукавички;

Б) щоб перевірити кохання;

В) захотілось відчути страх, споглядаючи криваві сцени?

5. Як Кунігунда змінює своє ставлення до Делоржа?

А) дає йому ще одне завдання;

Б) не звертає на нього уваги;

В) її погляд обіцяє Делоржу щастя?

6. Що зробив Делорж після повернення з арени:

А) кинув рукавичку в лице Кунігунді;

Б) мовчки віддав рукавичку;

В) запропонував руку й серце?

Тест-нагадування: (Теорія літератури: літературна балада)

1.      Літературна балада – це … (жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового змісту з драматичним сюжетом).

2.      Особливості літературної балади … (драматичні події, трагічний фінал,наявність анафори або епіфори, рефрен, звернення до особи).

3.      Рефрен – це … (повтори).

4.      Головна відмінність літературної балади від фольклорної - … (авторство).

5.      Анафора – це … (єдиний початок твору).

6.      Епіфори – це … (єдина кінцівка твору).

7.      Три строфи, рефрен, рима  аб-аб-бв-бв (ознаки літературної балади).

Альтернативний текст

Так чи ні

1.                      Літературна балада – це жанр ліро-епічної поезії (так)

2.                      Анафори – це єдиний початок твору(так)

3.                      Балада не може бути фантастичного змісту (ні)

4.                      Ідея – це другорядна думка (ні)

5.                      Шиллер не приймав погляди Конфуція (так)

6.                      Шиллер займався філософією (так)

7.                      Кумиром Шиллера був Гете (так)

8.                      Шиллер засуджує Делоржа (ні)

9.                      Легендарна історія Київської Русі стала сюжетною  основою билин (так).

10.                  Билини виконувались співцями – оповідачами (так)

11.                  Художник В.Васнєцов писав картини на сюжети билин(так)

12.                  Робін Гуд – ватажок англійської армії (ні)

Адам Міцкевич. Біографія.

Літературний диктант

1.      А.Міцкевич народився у … році. (1798р.)

2.      Батько поета був … (адвокатом)

3.      Міцкевич закінчив школу у … (1815р.)

4.      Майбутній поет навчався в університеті у місті … (Вільно)

5.      Навчаючись в університеті, Міцкевич вступає … (до таємних гуртків)

6.      У містечку Конво Адам Міцкевич працює … (вчителем)

7.      Що було покладено в основу написання балади «Світязь»? (народний переказ)

8.      У 1823 році поет був заарештований за … (участь у таємних гуртках)

9.      Свої твори Міцкевич присвятив … (рідному краю)

10.  Помер поет у … (1855 році)

11.  У якому місті на Україні є пам’ятник А. Міцкевичу? (м. Львів)

12.  Коли почав писати балади А.Міцкевич? (коли працював у м.Конво учителем)

Адам Міцкевич «Світязь»

«Уважний читач»

1.      У якому краї відбуваються описані у баладі події?(Новогрудський)

2.      Які звуки можна почути опівночі з озера Світязь? (жіночий стогін,брязкання зброї, вигуки дикого бою)

3.      Хто вирішив розгадати таємницю, пов’язану з озером Світязь? (Пан із Плужин)

4.      Що велів зробити пан?(збудувати човни, зв’язати невід і пустити сіті в озеро)

5.      Хто прибув із Царина на розкриття таємниці? (Ксьондз)

6.      Кого впіймали рибалки? (жінку)

7.      Який вигляд мала дивна істота? (кучері білі, уста мов корали, сині очі)

8.      Що було на місці озера? (місто)

9.      Чиє військо оточило князя Мендога? (російське)

10.  Про що просить князь Мендог князя Тугана? (про допомогу)

11.  Що бачила донька Тугана над містом? (Ангела)

12.  На які квіти перетворилися загиблі дівчата і жони? (білі купави)

Король Лір і його дочки (староанглійська балада)

Вікторина «Хто швидше»

1.У якій країні жив король Лір?

                                                       (Англії)

2. Скільки дочок було у короля?

                                                       (Три)

3. Про що попросив король Лір своїх дочок?

                       («як ділами своїми вони докажуть йому свою любов»)

4. Що пообіцяла батькові старша сестра?

                       («Готова за вас кров пролити»)

5. Кому із дочок належать слова: «Я день і ніч готова вам служить. Стать вам найменшою  слугою…»

                       (середущій дочці короля)

6. Що відповіла батькові на запитання найменша дочка?

                      (Свій дитячий довг сповняти, бути послушною)

7. Як вчинив король із старшими дочками?

                      (Віддав їм своє королівство)

8. Як відреагував Король Лір на слова найменшої дочки?

                      (обурився і вигнав її з дому, позбавивши спадку)

9. Король якої країні взяв дочку короля Ліра Корделію за королеву?

                      (Франції)

10. Як  жилося королю Ліру у старшої доньки?

                     (погано, вона відняла у нього слуг.)

11. Як прийняла середуща донька батька?

                     (Звеліла йому жити із слугами на кухні)

12. Котра із дочок на старість Королю Ліру принесла потіху і радість?

                    (Наймолодша дочка, Корделія)

Тести для перевірки знання змісту  балади

«Король Лір і його дочки»

1.В якій країні жив Король Лір?

а) Франції;

б) Шотландії;

в) Англії.

2.Ім’я найстаршої дочки короля:

а) Корделія;

б) Регана;

в) Кандіда;

3. Яке запитання поставив король дочкам?

а) Як вони ділами докажуть свою любов до батька;

б)Чи згідні вони вийти заміж?

В) Як поділити між ними королівство?

4. Яку із дочок вигнав Лір і позбавив спадку:

а) Старшу;

б) Наймолодшу;

в) Середульшу.

5. Як поділив батько-король  своє багатство?

а) Порівно розділив між дочками;

б) Поділив на дві частини;

в) Віддав старшій дочці.

6. У якій країні знайшла собі притулок найменша дочка?

а) Німеччині;

б) Англії;

в) Франції.

7. Як жилося Королю-батьку у старшої дочки?

а) Добре, у нього було усього вдосталь;

б) Погано,  у нього не було прислуги;

в) Його принижували, не давали їсти.

8. Як прийняли батька середуща дочка?

а) Обняла, привітала  виділила йому кращу кімнату і багато слуг;

б) Наказала жити на кухні з прислугою;

в) Вигнала зі свого палацу.

9. Що вирішив король згадавши про найменшу дочку?

а) Віднайти її і попросити прощення.

б) Дізнатися як вона живе?

в) Попросити їсти.

10. Як зустріла Корделія батька?

А) Вигнала із свого королівства;

Б) Привітно з радістю, любов’ю, прийняла батька;

В) Наказала жити з прислугою.

11. Чи повернув собі королівство Англії Лір?

А)Так;

Б) Ні;

В) Не повністю.

12. Яке велике горе переніс Король Лір на старості літ?

А) Смерть дружини;

Б) Смерть наймолодшої дочки;

В) Втрату корони.

Відповіді : 1-в, 3-а, 5-б, 7-в, 9-а, 2-б, 4-б, 6-в, 8-б, 10-б, 11-а, 12-б.