Як працювати    над тематичними виписками
1.          Вибрати з тексту необхідний матеріал і виписати його на картки у такій послідовності: цитата, прізвище та ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ книги чи том, сторінка.
2.          Якщо з цієї сторінки беруться ще цитати, то посилання на джерело робиться так: “Там само”. Коли ж цитата береться з іншої сторінки книжки, то пишеться: “Там само” і вказується сторінка.
3.          Чужі слова потрібно наводити з абсолютною точністю, не вириваючи з контексту.
4.          Якщо під час цитування доводиться робити пропуск окремих слів, то в цитаті замість пропущених слів ставляться три крапки (…).
5.          Цитати у вигляді самостійного речення оформлюються за правилами пунктуації при прямій мові.
6.          Якщо цитата є складовою частиною думки того, хто пише, то вона береться в лапки і пишеться з малої букви.
7.          На полях перед цитатою або у верхній частині доцільно давати її короткий заголовок, тобто одним або кількома словами передати основний зміст цитованого тексту.

 

Орієнтовна схема відгуку на книжку
1.          Зміст книжки.
2.          Актуальність тематики твору.
3.          Творчий задум автора.
4.          Критична оцінка твору:
а) особливості композиції книжки;
б) сила впливу слова письменника;
в) майстерність автора у зображенні характерів героїв;
г) мистецтво художника-ілюстратора книжки.
5.          Основна думка відгуку.

 

Як готувати доповідь
1.        Визначити адресата мовлення і мету спілкування.
2.        Вдуматися в тему, визначити основну думку майбутньої доповіді.
3.        Опрацювати літературу з цієї теми, осмислити її.
4.        Добираючи матеріал, звернути увагу на ті факти, які будуть цікаві аудиторії, перед якою буде виголошена доповідь. Зробити певні виписки.
5.        Скласти робочий план і відповідно до нього систематизувати дібраний матеріал.
6.        Узагальнити основні положення кількох джерел, внаслідок чого думки, викладені в кількох працях, звучатимуть повніше, переконливіше.
7.        Записати текст доповіді повністю або частково (початок, кінець).
8.        Виділити терміни, незнайомі слова, уточнити вимову і наголошення слів.
9.        Говорити нешвидко, робити паузи, дотримуватися правильної інтонації.
10.   Виступаючи, завжди стежити за слухачами: якщо вас перестали слухати, змінити тон мовлення, навести цікавий факт, ніколи не намагатися перекричати аудиторію.
11.   Якщо потрібно заглянути до рукопису, опустіть очі, не нахиляючи голови.
12.   Стежити за своїм мовленням: уникати слів-паразитів, не заповнювати паузи звуками (“е-е-е”, “ну-у”) та ін.
13. Переказати усно текст доповіді вдома (відводиться 15 – 20 хв.)
Як готуватися до іспитів
1.        Скласти графік підготовки до всіх дисциплін, з яких відбуватимуться іспити.
2.        Повторювати один і той же матеріал два рази протягом доби, а потім ще раз – через тиждень.
3.        Скласти плани відповідей на можливі екзаменаційні питання.
4.        Дбати про те, щоб відповідь на іспиті була композиційно завершеною (переважно роздум), доказовою (з прикладами), переконливою ( з поясненням); дотримуватися наукового стилю мовлення.
5.        Щодня повторювати матеріал з двох навчальних предметів з перервою між ними.
6.        Вести щоденник, куди записувати щодня план роботи на наступний день.
7.        Уміти зняти втому (спілкування з друзями, батьками, прослуховування музики та подібне).
Як писати реферат
1.        Визначити адресата і мету спілкування.
2.        Дібрати відповідну літературу.
3.        Опрацювати дібрані джерела з робочими стислими помітками, закладками в книжці.
4.        Скласти план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).
5.        Оформити яскравий, привабливий вступ.
6.        Дати перелік основних висновків, узагальнень та рекомендацій.
7.        Оптимальний обсяг реферату – 10 – 12 друкованих сторінок. Такий реферат потребує для усного викладу перед аудиторією 10-15 хвилин.
8.        Під час усного виступу краще розповідати, а не читати реферат. Для цього скласти розгорнутий план-конспект на 2-4 сторінки.
9.        Під час добору мовних засобів для написання реферату необхідно враховувати особливості наукового стилю мовлення.
Як писати твір
1.        Вдуматися в тему, сформулювати основну думку висловлювання.
2.        Дбати про правильне розуміння теми та глибину і повноту її розкриття.
3.        Для підтвердження своїх думок використовувати життєвий досвід, наводити лише достовірні факти та конкретний ілюстративний матеріал.
4.        Викладати матеріал переконливо, дбати про доказовість основних положень.
5.        Доцільно і правильно цитувати.
6.        Дотримуватися композиційної стрункості, пропорційності частин твору, логічної послідовності у викладі думок.
7.        Намагатись робити висновки і узагальнення, в яких міститиметься особисте ставлення до подій, оцінка фактів.
8.        Стежити за грамотністю.
План аналізу ліричного твору
І
1.     Тема твору.
2.     Ідея твору.
3.     Образ автора або ліричного героя (його думки, почуття, переживання).
4.     Композиція твору.
5.     Жанр твору.
6.     Особливості ритмомелодики, темпоритму (система віршування, віршовий розмір, рими тощо).
7.     Мова художнього твору (тропи, фігури та ін.).
8.     Зв¢язок з певним напрямом, течією.
ІІ
1.     Які життєві обставини викликали поезію до життя?
2.     Види лірики. Специфіка втілення мотиву в ліричному творі.
3.     Якими художніми засобами та віршованим розміром передано роздуми й почуття ліричного героя?
4.     Мої роздуми й почуття, викликані поезією.

План аналізу епічного твору

1.     Тематика і проблематика.
2.     Жанр.
3.     Форма оповіді (від імені автора, оповідача).
4.     Сюжетно-композиційні особливості (зокрема позасюжетні елементи).
5.     Простір і час.
6.     Система образів і засоби їх розкриття.
7.     Мова художнього твору.
8.     Ідея. Задум письменника і його втілення.
9.     Місце в історико-літературному процесі.

План аналізу драматичного твору

1.     Жанрова природа твору.
2.     Конфлікт.
3.     Особливості розвитку сценічної дії.
4.     Характери героїв і художні засоби і їх розкриття.
5.     Сюжетні та позасюжетні елементи (монологи, діалоги, ремарки тощо).
6.     Тема та ідея твору.
7.     Різні наукові чи читацькі інтерпретації.
8.     Місце в історико-літературному процесі.

Характеристика художнього образу

1.     Еволюція героя.
2.     Портрет.
3.     Як характеризують героя предмети, що його оточують.
4.     Поведінки, вчинки героя.
5.     Зображення душевних переживань.
6.     Ставлення героя до інших персонажів, природи тощо.
7.     Світогляд.
8.     Мова героя.
9.     Роль деталей у розкритті характеру.
10.           Авторська характеристика.
11.           Характеристика героя іншими персонажами.
12.           Читацьке сприйняття та оцінка образу в науково-критичній літературі.

Огляд літературних тенденцій

1.     Визначити хронологічні межі періоду, про який мовиться.
2.     З¢ясувати, які напрями й течії домінували в цей час.
3.     Дати теоретичне визначення провідних напрямів і течій певного періоду, назвати їх основні ознаки.
4.     Згадати представників названих напрямів і течій, їхні твори. Відзначити внесок окремих письменників в історію світової літератури.
5.     Показати зв¢язок літературних тенденцій з попередніми і наступними етапами.
6.     Визначити своєрідність даного періоду на тлі світового культурного процесу.
План аналізу прозового твору
1.     Життєва основа.
2.     Тема, проблематика твору.
3.     Конфлікт.
4.     Ідея твору.
5.     Сюжет (екпозиція, зав¢язка, розвиток дії, кульмінація, розв¢язка).
6.     Образи – персонажі, дійові особи, герої (головні й другорядні), епізодичні; позитивні й негативні.
7.     Позасюжетні елементи:
-         назва твору, її роль у розумінні теми та ідеї;
-         присвята, епіграф;
-         описи (пейзаж, портрет, інтер¢єр);
-         відступи (ліричні, публіцистичні, ліричні, історичні).
8.     Мова художнього твору.
План до характеристики образу літературного персонажа

У  МОЛОДШИХ КЛАСАХ

1.      Хто ця людина?
2.      Роль портрета в розкритті характеру персонажа.
3.      Яка ця людина, судячи з її вчинків і дій?
4.      Над чим змусив замислитись і чого навчив цей образ?

У СТАРШИХ КЛАСАХ

1.      Соціально-громадське місце персонажа у творі.
2.      Роль портрета в розкритті психологічного стану та характеру образу.
3.      Проблематика образу, засоби його змалювання.
4.      Формування й рівень світогляду персонажа.
5.      Мета в житті. Яка ця людина в досягненні її, якими шляхами йде до неї?
6.      Духовне багатство (убозтво) й моральна краса (потворність) персонажа.
7.      Над чим змусив задуматися, чим схвилював, чого навчив і від чого застеріг, що виховав; чим близький мені образ, чим збагатив мене, в чому переконав?

План вивчення біографії письменника

1.      Особливості історичної епохи, в якій жив письменник.
2.      Сім¢я, де формувався і розвивався його внутрішній світ.
3.      Портрет.
4.      Де, коли й за яких обставин здобув освіту?
5.      Роль книги в самовихованні. Книга в  духовному становленні.
6.      Життєві віхи біографії (дати).
7.      Люди, з якими спілкувався, дружив.
8.      Естетичний ідеал письменника (уявлення про справедливий соціальний лад, гармонійно розвинених людей, прекрасні стосунки між ними).
9.      Твори письменника (жанрове багатство, публіцистика, переклади тощо).
10. Громадська активність. Громадянська позиція.
11. Вшанування пам¢яті письменника.
12. Значення життя і творчості. Який поштовх вони дали для роздумів над моїм життям?

Як написати есе

 

 Перед  тим,  як  написати  есе,  необхідно:

 1)   вивчити  відповідний  теоретичний  матеріал;

 2)   з’ясувати  для  себе  особливості  заявленої  теми  есе;

 3)   продумати,  у  чому  може  полягати  актуальність  заявленої теми;

 4)   виділити  ключову  тезу  й  визначити  свою  позицію  щодо  неї;

 5)   скласти  тезисний  план,  сформулювати  думки  та  ідеї,  що  виникли  з  приводу  теми.

При  написанні  есе  слід  дотримуватись  таких  правил:

 1)   написати  есе  в  чорновому  варіанті,  дотримуючись  оптимальної  структури;

Елементи структури

            Вступ.

            Початок (актуалізація заявленої теми) 20   %

           Тезис

           Три аргументовані докази (заперечення) тези, що виражають вашу власну думку  (позицію), яка має у своїй основі науковий підхід.

           Переформулювання тези 60   %

           Висновок, який містить заключне судження (умовивід) 20   %

 2)   проаналізувати  зміст  написаного;

 3)   перевірити  стиль  і  грамотність,  композиційну  побудову  есе; логічність  і  послідовність  викладеного;

 4)   унести  необхідні  зміни  й  написати  остаточний  варіант.

Вимоги  до  есе

 1.   Есе  повинно  сприйматися  як  єдине  ціле.  Ідея  повинна  бути ясною  і  зрозумілою.

 2.   Есе  не  повинно  містити  нічого  зайвого,  лише  ту  інформацію, яка  необхідна  для  розкриття  вашої  позиції,  ідеї.

 3.   Есе  повинно  мати  грамотну  композиційну  побудову,  бути  логічним,  чітким  за  структурою.

 4.   Кожен  абзац  есе  повинен  містити  лише  одну  основну  думку.

 5.   Есе  повинно  показувати,  що  його  автор  знає  й  осмислено  використовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, світоглядні  проблеми.

 

 6.   Есе  повинно  містити  переконливі  аргументи  заявленої  позиції  з  проблеми,  що  висвітлюється.

Робота над повідомленням

 

1.           Прочитайте в підручнику параграф, до якого ви складаєте повідомлення.
  2.   Складіть  орієнтовний  план  свого  повідомлення.
  3.   Визначте  літературу,  за  якою  ви  будете  його  готувати.
  4.   Опрацюйте  літературу,  за  необхідністю  внесіть  уточнення  до плану. 
Зверніть  увагу  на  логіку  свого  викладу.
  5.   За  планом  запишіть  зміст  повідомлення  або  складіть  його тези.
  6.   Подумайте  над  тим,  який  ілюстративний  матеріал  

доцільно використовувати.

7.   Під  час  виступу  з  повідомленням  не  забувайте  про  виразність і  правильність  своєї  мови.

 

Як підготуватися до переказу твору або його уривка

 

Насамперед чітко визначте своє ставлення до героя, про якого ви писатимете у творі. Уважно прочитайте твір.

1.    Поділіть його на завершені за змістом частини.

2.    Підготуйтеся до переказу окремих частин:

vзверніть увагу на незрозумілі слова, словосполучення; з'ясуйте їхній зміст, намагайтеся використовувати під час переказу

vзапам'ятайте, про що йдеться на початку, в сере­дині та наприкінці кожної частини.

3. Переказуючи зміст певної частини, користуйтеся запитаннями-порадами:

vпро що пише автор (докладний зміст частини);

vяк він це робить (художні засоби, які використовує письменник).

4. Якщо вам запропоновано вибірковий переказ, із усіх визначених частин слід дібрати лише ті, які відповідають меті поставлених перед вами завдань, і докладно їх переказати.

 

5.  Працюючи над стислим переказом, визначте головну думку прочитаного і, уникаючи зайвої деталізації перекажіть основні події твору.

 

Як скласти тези

 

 Тези  — коротко сформульовані основні положення статті, лекції,  повідомлення,  доповіді.  Це  короткий  письмовий  виклад  основних  думок  джерела  без  пояснень,  ілюстрацій  та  посилань.  У  тезах переважають  загальні  положення.

 1.   Уважно  прочитайте  текст,  на  підставі  якого  необхідно  скласти  тези.

 2.   З’ясуйте  значення  слів  і  термінів,  що  вам  незрозумілі.

 3.   Розпочинайте  складати  тези  лише  тоді,  коли  ви  з’ясували зміст  тексту  в  цілому  і  його  головну  думку.

 4.   Визначте  у  тексті  основні  положення,  що  є  ланками  логічно -го ланцюжка, за допомогою якого автор послідовно розкриває свою  думку.

 

 5.   Сформулюйте їх своїми словами (це сприяє кращому розумінню  тексту)  і  запишіть.