Метод развивающей технологии «Кроссенс» на уроках русского языка и литературы
Сегодня мы встречаем всё больше технологий, которые позволяют сделать учебный процесс интересным для учащихся.
Использование нетрадиционных методов и приемов обучения дают положительный результат. Их использование способствует повышению мотивации к изучению предмета, развивает наглядно-образное мышление, вербальные коммуникативные навыки обучающихся, формирует навыки работы с информацией.
Метод развивающей технологии «кроссенс» способствует на основе деятельностного подхода формированию креативности, сотрудничества, коммуникации и критического мышления обучающихся.
Слово "кроссенс" означает "пересечение смыслов" и этот метод разработан нашими соотечественниками Сергеем Фединым - писателем, педагогом, математиком и Владимиром Бусленко – доктором технических наук, художником и философом. Первыми о кроссенсе узнали читатели журнала «Наука и жизнь» в 2002 году.
Основной смысл создания кроссенса – это загадка, головоломка, ребус, задание, которое предназначено для определённой аудитории. Именно в этом качестве оно интересно нам, педагогам. В первую очередь, как нетрадиционная форма проверки знаний по предмету. Когда образы на изображениях просты и логичны, для разгадки кроссенса нужно лишь знание фактов. В этом случае правильный ответ один и тематика конкретна.
Кроссенс представляет собой ассоциативную цепочку, замкнутую в поле из 9 квадратиков, в которых помещены изображения. Каждое изображение связано с предыдущим и последующим по смыслу. Задача – объяснить кроссенс, сотавив рассказ по взаимосвязанным изображениям.
Алгоритм создания кроссенса:
- Определить тематику, общую идею.
- Выделить 8-9 элементов, имеющих отношение к теме.
- Сконцентрировать смысл в одном элементе (центр).
- Выделить отличительные черты каждого элемента.
- Подобрать изображения, иллюстрирующие элементы.
- Замена прямых образов символическими.
- Построить ассоциативную связь между образами.
- Кроссенс готов.
Читать кроссенс нужно сверху вниз и слева направо, далее двигаться только вперёд и заканчивать на центральном пятом квадрате. Таким образом, получается цепочка, завернутая «улиткой». Начать можно как с первой, так и с другой узнаваемой картинки. Центральным является квадрат с номером 5. По желанию автора. Он может быть связан со всеми изображениями в кроссенсе.
Применение кроссенса
Подобранные в определённой логике образы могут быть использованы на любом этапе урока:
- проверка домашнего задания ( с помощью кроссенса рассказать о материале прошлого урока, функция опорной образной схемы);
- формулировка темы урока, постановка цели урока ( найдите связь между изображениями и определите тему урока);
- раскрытие информационного блока темы, поиск проблемы (виды, причины, черты, последствия чего – либо в образах и символах);
- обобщение материала, закрепление (кроссенс может состоять из изображений, которые появлялись в ходе урока на разных этапах, учащиеся по ним обобщают материал, делают вывод);
- организация групповой работы ( составление кроссенса на заданную тему из предложенных изображений, сравнение кроссенсов групп);
- творческое домашнее задание (составление кроссенса в печатном или электронном виде на заданную тему);
- построение структуры урока ( девять элементов кроссенса могут содержать в себе последовательное отражение структуры урока с именем, целью или проблемой в середине).
Кроссенс основывается на ассоциациях понятий, событий, явлений и процессов с образами. Этот прием позволяет организовать работу с текстом, рисунками, символами, картами, диаграммами.
Такой прием позволяет создать разноуровневые обучающие задачи и дает возможность продвигаться от одного уровня к другому. Например, на первой ступени учащиеся определяют заданную тему, на второй – решают кроссенс, находя ассоциации между соседними изображениями, на третьей ступени – находят не только соседние ассоциации, но и перекрёстные, на червёртой – определяют объединяющую все образы ассоциацию, на пятой – создают свой кроссенс.
Гарні ідеї для активного навчання в школі
Навики, які готують учнів до викликів XXІ століття давно виходять за рамки простого запам’ятовування і відтворення інформації. Критичне мислення, співпраця і вирішення реальних проблем – ключові у навчальному процесі. Основне завдання вчителя – створити активне і комфортне середовище дитини і сприяти засвоєнню матеріалу у максимально ефективний спосіб.
ХОРОШІ ІДЕЇ ДЛЯ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ В КЛАСІ
Дискусії – або у класі або онлайн. Головне задання вчителя – заохочувати дітей мислити критично, опиратися на факти, керувати своїми емоціями і слухати інших.
Метод “Learning cells”, автором якого є Марчел Голдшмід, передбачає поділ учнів на пари, аби вони могли ставити запитання і відповідати один одному на задану тему. Перед цим учні дивляться або читають матеріал і записують свої питання. Потім вчитель ділить дітей на пари. Спочатку один учень у парі ставить свої запитання і вони дискутують разом, а потім інший. За цей час вчитель має змогу слідкувати за класом і давати зворотній зв’язок кожній парі.
Метод “Round Robin” – коли учні поділені на групи з 3-4 людей, де всі по черзі передають листок, на якому пишуть факти чи інформацію на задану тему. Перед тим учні мають узгодити кількість фактів або час. Цей метод дозволяє учням ділитися знаннями у простий, але комфортний (особливо для учнів, які бояться говорити перед аудиторією) спосіб.
Формат ток-шоу - коли учні мають змогу взяти інтерв’ю у історичної постаті, визначної особи чи героя з книжки. Уявіть скільки в учнів буде захоплення, якщо ви ще й дасте їм завдання підібрати костюми!
Створення інфографіки – візуальне представлення їхніх знаннь чи висновків з допомогою таких онлайн-інструментів якVisual.ly, Piktochart, Canva, andDipity. Вони є безкоштовними і легкими і використанні. (Радимо вам самим спробувати ці ресурси для створення графіків, постерів і різних візуальних матеріалів для урізноманітнення вашого уроку)
Створення веб-сайту на певну тематику – спробуйте створити з дітьми простий веб-сайт з корисною інформацією, який би містив різні історії, фото, постери, цитати, інтерв’ю. Діти можуть наповнювати його самостійно, чергуватися в адмініструванні сайту, ділитися зі своїми друзями з інших класів, тощо. Перед тим, як створювати цей сайт, обов’язково проговоріть зі своїми учнями, для чого ви його створюєте, яка його мета, розплануйте активності і контент, призначне відповідального за сайт. Найкращими сервісами для такої діяльності є WordPress чи Wix.
Ігри під час уроку – діти люблять ігри і веселощі, тому вдало підібрана гра може сприяти вирішенню складних завдань і сприяти запам’ятовуванню. Обов’язково перегляньте TED-виступ Джона Хантера про те, як він навчає дітей з допомогою гри.
Створення історії разом – учні сідають в коло і один з них розпочинає розповідати історію, потім зупиняється і вказує на наступного учня і він/вона має її продовжити. Ви можете адаптувати це заняття до будь-якої теми, вибрати будь-який порядок, факти, інформацію і зробити ваш урок максимально інтерактивним.
Висновки/рефлексія – перед закінченням уроку попросіть ваших учнів записати коротку відповідь на запитання, який з моментів уроку був найважчим або ж навпаки найцікавішим.
Квиток для виходу із класу – під кінець кожного заняття замотивуйте учнів подумати над пройденим уроком
