Провести цікавий урок – мрія кожного вчителя! Відвідати захопливий урок, на якому використано сучасні технології, – мрія кожного учня! Пропонуємо інструмент, що повною мірою виправдає очікування і учнів, і вчителів, – анімовані зображення, які доцільно використовувати на уроках літератури.  

Автори редакції освітнього проекту «На Урок» вже неодноразово готували матеріали про різноманітні прийоми та інструменти (меми, емоджі, хмари слів, осучаснення за допомогою фоторедакторів тощо), кожен з яких може стати цікавим доповненням уроку кожного сучасного педагога. Ця стаття започаткує серію матеріалів, присвячених використанню gif-зображень на уроках з різних навчальних дисциплін.

Отже, ми розглянемо анімовані зображення 10 письменників, твори яких вивчаються у школі, а також ідеї того, як можна використати ці гіфки на уроках світової літератури

1. Ґабріель Ґарсія Маркес

Ґабріель Ґарсія Маркес (1927 — 2014 рр.) – колумбійський письменник-прозаїк, журналіст, видавець та політичний діяч.

Маркес був лауреатом Нейштадтської літературної премії (1972) та Нобелівської премії з літератури (1982). Він вважається одним з найбільш впливових авторів ХХ століття.

Джерело: Zamirbermeo

Твір, який приніс всесвітнє визнання:

Найбільш відомим твором автора є роман «Сто років самотності» (оригінальна назва іспанською – Cien años de soledad). Книгу було видано у 1967 році тиражем 8000 тис. екземплярів.

Робота над романом тривала 18 місяців, практично одразу після виходу книги «Сто років самотності» Маркес став всесвітньо відомим.

На сьогодні продано понад 30 млн екземплярів книги, роман перекладено 35 мовами. А цьогоріч до річниці народження Маркеса Google розробив тематичний Doodles.

Джерело: Google Doodles

2. Льюїс Керрол

Льюїс Керрол (англ. Lewis Carroll, справжнє ім'я Чарльз Латвідж Доджсон, Charles Lutwidge Dodgson; 1832 — 1898 рр.) – професор математики університету Оксфорд, філософ, логік, клірик, фотограф та письменник.

Твір, який приніс всесвітнє визнання:

Казка «Аліса у країні чудес» (оригінальна назва Alice’s Adventures in Wonderland) вважається одним із кращих зразків літератури в жанрі абсурду; в ній використовуються численні математичні, лінгвістичні та філософські жарти й алюзії.

Казку було перекладено 125 мовами та екранізовано 40 разів, одна з яких здійснена на Київській кіностудії у 1981 році. Ілюстрації до книги було зроблено багатьма художниками, серед яких – Сальвадор Далі. 

Джерело: Homoliteratus

Сюжет всесвітньо відомої казки «Аліса у країні чудес» було вигадано професором математики для дівчинки Аліси впродовж одного дня під час звичайної прогулянки, і саме ця робота, а не численні наукові праці з математики принесла автору всесвітнє визнання.

3. Джоан Роулінг

Джоан Роулінг (нар. 1965 року), відома під псевдонімами Дж. К. Роулінг і Роберт Гелбрейт, – британська письменниця, сценарист і кінопродюсер.

Популярність Джоан Роулінг була блискавичною: за 5 років вона пройшла шлях від існування на соціальну допомогу до мультимільйонера та стала першою у світі письменницею, яка заробила мільярд доларів винятково письменництвом.

Джерело: gifer

Твір, який приніс всесвітнє визнання:

Дж. Роулінг стала відомою завдяки серії з 7 книг про Гаррі Поттера, перша з яких після виходу того ж  року отримала найвищу літературну премію Великобританії – «Книга Року».

До того, як світ побачив першу книгу про Гаррі Поттера, 14 видавництв відмовились її друкувати. Згодом вся серія книг про хлопчика-чарівника була визнана «дитячою книгою тисячоліття».

Джерело: Gifer

У світі продано понад 400 млн екземплярів книг про Гаррі Поттера, що зробило всю серію найбільш популярною за всю історію книговидавництва та лідером за кількістю продажів у світі. Казка про хлопчика-чарівника стала основою для серії фільмів, що посіли другу сходинку за популярністю фільмів в історії світового кінематографа.

Наразі бренд «Гаррі Поттер» оцінюється в понад 15 млрд дол.

4. Франц Кафка

Франц Кафка (нім. Franz Kafka, 1883 — 1924 рр.) – австрійський німецькомовний письменник, який вважається одним із найвизначніших письменників XX ст. Більшу частину його робіт було опубліковано після смерті.

Джерело: Josebernabe

Твір, який приніс всесвітнє визнання:

Головними творами автора є новела «Перевтілення» (Die Verwandlung — 1912), романи «Процес» (Der Prozeß — 1925), «Фортеця» (Das Schloß — 1926).

Сучасна шкільна програма передбачає вивчення лише одного твору Ф. Кафки – «Перевтілення», однак визнання автор отримав за роман «Фортеця», який вважається одним з головних творів XX ст.

5. Антуан де Сент-Екзюпері

Антуан де Сент-Екзюпері (фр. Antoine Marie Jean-Baptiste Roger de Saint-Exupеry, 1900—1944 рр.) – французький письменник, класик світової літератури, кореспондент та професійний військовий льотчик.

Екзюпері став відомим письменником ще за життя, він був нагороджений премією Феміна (1930 р, роман «Нічний політ»), Великою премією Французької академії та Національною премією США (1939 р, «Планета людей»).

Джерело: Eraseunavezqueseera.com

Твір, який приніс всесвітнє визнання:

Казка «Маленький принц» (фр. Le petit prince) була написана у Нью-Йорку в 1942 році за 2 роки до смерті письменника. На сьогодні вона вважається найбільш популярною у світі французькою книгою. Загалом було продано понад 140 млн її екземплярів.

«Маленький принц» – світовий лідер за перекладами. Загалом казку було адаптовано 250 мовами, одна з яких - мова Брайля для сліпих.

Усі ілюстрації до казки було створено особисто Екзюпері, тому вони є обов'язковим доповненням змісту книги.

Джерело: Gifer

6. Альбер Камю

Альбер Камю (фр. Albert Camus; 1913 — 1960 рр.) – французький письменник-філософ, редактор, а також актор та режисер власного театру Théâtre du Travail.

В 1957 році Камю було нагороджено Нобелівською премією в галузі літератури «за величезний внесок у літературу, що висвітлив значення людської совісті».

Літературні критики вважають Камю однією з найбільш визначних постатей свого часу.

Джерело: Giphy

Твір, який приніс всесвітнє визнання:

Міжнародне визнання до письменника прийшло після публікації повісті «Сторонній» (L'Etranger, 1942), есе «Міф про Сізіфа» (Le Mythe de Sisyphe, 1942) та п'єси «Калігула» (Caligula,1945).

7. Оскар Уальд

Оскар Уайльд (ірл. Oscar Fingal O'Flahertie Wills Wilde; 1854 — 1900 рр.) – видатний ірландський англомовний поет, драматург, прозаїк, есеїст.

Джерело: Dontburstthebubble

Твір, який приніс всесвітнє визнання:

Оскар Уальд відомий своїми п'єсами, сповненими парадоксів, крилатих висловів та афоризмів. Однак найбільшу і водночас скандальну славу письменник здобув після публікації свого єдиного роману – «Портрет Доріана Грея» (англ. The Picture of Dorian Gray, 1891), який було написано у рекордно короткий термін – протягом 3 тижнів.

Роман спричинив шалений скандал і був засуджений всіма критиками, взагалі вимагали заборонити продаж книги та заарештувати автора.

Однак протягом 120 наступних років роман було перекладено практично всіма мовами світу та екранізовано понад 30 разів.  

8. Ернест Хемінгуей

Ернест Хемінгуей (англ. Ernest Miller Hemingway; 1899 — 1961 рр.) – американський письменник, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури, корреспондент, мандрівник та спортсмен.

Завдяки Хемінгуею, який одного разу виграв парі, заклавшись, що напише найкоротший твір, вже багато років по всьому світові проходять щорічні конкурси на найкоротші оповідання. Адже саме він є автором найзворушливішого оповідання, що складається всього з 6 слів, – «For sale: baby shoes, never used» («Продаються дитячі черевички. Неношені»).

Джерело: Giphy

Твір, який приніс всесвітнє визнання:

Уже після публікації першого роману «І сходить сонце» Хемінгуей визнаний літературними критиками як письменник з високим потенціалом. Наступний роман  «Прощавай, зброє» мав значний успіх у читачів та у критиків, багато з яких вважають цей роман поряд з «По кому подзвін» найкращими творами Хемінгуея.

Однак світовий резонанс був викликаний невеличкою повістю «Старий та море» (англ. The Old Man and the Sea), за яку Хемінгуея було нагороджено спочатку Пулітцерівською (1953), а згодом і Нобелівською премією (1954). В основі повісті – реальний досвід самого автора.

9. Вільям Шекспір

Вільям Шекспір (англ. William Shakespeare, 1564 — 1616 рр.) – англійський драматург, актор і поет. Один з найвідоміших драматургів світу, його твори перекладені багатьма мовами світу і з'являються на театральній сцені частіше, ніж п'єси будь-якого іншого драматурга, який коли-небудь жив і творив. 

Джерело: Eraseunavezqueseera

Твір, який приніс всесвітнє визнання:

Шекспір є автором щонайменше 17 комедій, 10 хронік, 11 трагедій, 5 поем і циклу із 154 сонетів. Однак найбільш популярною є його трагедія «Ромео і Джульєтта».

10. Жюль Верн

Жюль Габріель Верн (фр. Jules Gabriel Verne; 1828 — 1905 рр.) – легендарний французький письменник, літературний класик, один із засновників жанру наукової фантастики.

У своїх творах письменник передбачив появу літаків, гелікоптерів, морську навігацію підводних човнів, активне використання алюмінію, космічні польоти, будівництво транссибірської магістралі, телебачення, відеозв'язок і багато іншого.

Джерело: Zamirbermeo

Твір, який приніс всесвітнє визнання:

Жюль Верн був відомим ще за життя, його твори активно перекладали різними мовами. Загалом його твори адаптовано 148 мовами.

Світове визнання до письменника прийшло на початку 1860-х під час  написання циклу з 68 романів, об'єднаних назвою «Незвичайні подорожі», першим з яких був «П'ять тижнів на повітряній кулі» (1863). У цикл увійшли також такі всесвітньо відомі романи як «Мандрівка до центру Землі», «Діти капітана Гранта», «Таємничий острів», «П'ятнадцятирічний капітан» та інші.

Джерело: Zamirbermeo

Пропонуємо декілька типів завдань з використанням анімованих зображень на уроках літератури.

Завдання, з використанням анімації, які можна запропонувати школярам:

1. Покажіть учням готові анімації літераторів та запропонуйте проаналізувати, чому художником або автором gif-зображень створений саме такий образ письменника чи поета.
2. Продемонструйте школярам анімовані зображення під час перевірки рівня засвоєння знань та запропонуйте визначити, як саме дібрані вами гіфки пов'язані з програмним матеріалом, що вивчається (зміст якого твору зображують чи відтворюють події з життя певного літератора тощо).
3. Запропонуйте дітям добіркою відповідних зображень передати головний зміст певного оповідання, яке вивчаються. Таке завдання може стати альтернативою опорних тез. При цьому можна використати готові анімації, що можна скачати на спеціальних ресурсах (наприклад, Giphy).
4. Дайте завдання учням за допомогою спеціальних інструментів, опису яких ми присвятили окрему статтю, створити власні анімації, що передають зміст певного твору, чи проілюструвати ключові події з біографії певного письменника.

Анімації можуть бути корисним інструментом на уроках літератури! Рухливі візуалізації, що, з одного боку, будуть сприяти кращому запам'ятовуванню програмного матеріалу, а з іншого, – розвитку творчого мислення. Повірте, такий формат буде сприйнятий школярами із захопленням!

Пам'ятаєте, як у дитинстві вели щоденник для друзів? Мабуть, такий зошит був у кожного – яскравий, з безліччю різнокольорових наліпок, написи різнобарвними шрифтами… За його оформленням можна було проводити години, і заповнювався він з особливою старанністю.

В цьому різнобарвному зошиті були питання та завдання для друзів, які треба було виконати, серед них залишити подарунок та зробити сюрприз. Для цього формувалися спеціальні паперові конвертики з відповідними підписами. В них могли бути наліпки, іграшки Kinder, загини з написами – усілякі різноманітні забавки. Погодьтесь, це було надзвичайно захопливо!

Якщо для багатьох з нас це було лише забавкою, то в американських школах такі зошити широко використовують у освітньому процесі. Навчальний прийом навіть має спеціальну назву – Lapbook.

Саморобка, присвячена культурі Шотландії

Що таке Lapbook

Лепбук (з анг. lap – коліно, book – книга) – це саморобна інтерактивна папка чи зошит, в які збираються і яскраво оформлюються різноманітні пізнавальні матеріали з певної теми вивчення. Лепбук обов'язково має різні за розміром кишеньки, вставки, рухливі деталі, віконця, міні-книжечки тощо з цікавою інформацію щодо предмету вивчення.

Історія життя Фріди

Лепбуки можуть створюватись сумісно з педагогом, індивідуально чи групою учнів. В останньому випадку вчитель має чітко розподілити завдання між школярами.

Головна перевага лепбука в тому, що він створюється власноруч і оформлюється за власним смаком. Це дозволяє структурувати інформацію, активно долучатися до навчального процесу і проявляти творчі здібності школярів. Завдяки цьому процес пізнання стає дійсно захопливим!

«Марко Поло: історія відкриттів визначного мандрівника»

Навіщо потрібен Lapbook

Використання лепбуків у навчальному процесі особливо актуальне в умовах впровадження Нової української школи. Такий метод дозволяє здійснювати навчання у ігровій формі і має наступні переваги:

1. Учень має можливість по своєму бажанню організувати інформацію з теми, що вивчається і краще зрозуміти і запам'ятати матеріал. Це особливо допомагає у навчанні дітям-візуалам.
2. При необхідності можна повторити вивчене у будь-який зручний час. Просто відкрити лепбук і переглянути зроблену своїми ж руками книжку.
3. Такий спосіб навчання дозволяє напрацьовувати навичку самостійного збору, відокремлення та систематизації інформації. Таке вміння особливо важливе для людей сучасного інформаційного суспільства.
4. Якщо лепбук виконується сумісно у групі, такий метод навчання сприяє розвитку комунікаційних навичок, командної взаємодії тощо.

Лепбук, присвячений темі Стародавнього Єгипту

Як зробити Lapbook власноруч

Для цього знадобляться такі матеріали:

• аркуші картону (для заготовки основи);
• папір (білий, кольоровий, для квілінгу, розмальовки тощо);
• олівці, кольорові ручки, маркери для підписів та розфарбовування;
• ножниці (звичайні та фігурні);
• клей ПВА, скотч, степлер;
• декоративні елементи (наліпки, світлини, малюнки, пувиці тощо).

Майстер-клас створення власного лепбуку

Етапи створення саморобки:

1. Вибір теми. Тематика лепбуку може бути як загальною, так і вузькою: присвячена певним визначним подіям, літературному твору, темі тижня тощо. На уроках географії можна зробити лепбук на тему «Епоха Великих географічних відкриттів» або присвятити окремому мандрівникові, наприклад, Марко Поло тощо.
2. Складання плану. Перед тим, як переходити до створення проекту, треба попередньо спланувати що саме має бути у лепбуці. Адже це не просто книжка з малюнками. Її зміст повинен творчо розкривати тему.
3. Створення макету. Аби зміст майбутнього лепбуку був читко розкладений по полицях, в якому порядку і де саме будуть розміщені складові проекту.
4. Підготовка складових. Чим більше складових саморобки, тим вона цікавіша. Так, для матеріалів можна заготовити спеціальні фігурні  конвертики, 3D-листівки,  пазли, кишеньки-книжечки чи гармошки, висувні чи обертаючі деталі, дверцята чи віконечка, блокнотики з чистими аркушами для приміток тощо.
5. Поєднання основи та складових. Створити ідею – половина діла, адже кінцевий результат залежить не тільки від якості підібраного матеріалу, а й від охайності оформлення. Тому при створенні лепбуку треба докласти зусиль, щоб намалювати та приклеїти всі складові акуратно.

Як показує практика зарубіжних шкіл, лепбукінг – ефективний освітній метод, який дозволяє розвивати різносторонню творчу особистість. Адже не дарма його широко використовують в навчальних закладах Італії, Франції, США, Великої Британії тощо.

Дати, події, періоди… Часто в уяві школярів це всього-на-всього купа розрізнених цифр. А яка їх хронологія, що відбувалось паралельно, а що чергувалося і в якій саме послідовності?

Мабуть, у кожного виникали проблеми із тим, як, наприклад, провести паралелі між роками правління певних державних діячів, чи у якій послідовності здійснені всесвітньо значущі наукові відкриття, чи коли жили та друкували свої твори видатні письменники тощо. Як усвідомлено запам'ятати інформацію без зубріння? В цьому допоможе яскраве її унаочнення за допомогою спеціальних програм!

В одній із попередніх статей ми розповідали про ресурс Histography. Цей сайт автоматично графічно відображує послідовність певних історичних подій, роки життя видатних особистостей, здійснення наукових відкриттів у межах обраного періоду тощо. Використовувати цей ресурс у навчальному процесі надзвичайно зручно і корисно! А чи можливо створити таку стрічку часу (таймлайн) самостійно?

За допомогою зручного онлайн-сервісу Time.Graphics можна унаочнити певний проміжок часу і показати хронологію подій. Така візуалізація стане в пригоді не лише на історії чи літературі, а й на уроках з будь-якої іншої навчальної дисципліни.

Що таке Time.Graphics

Time.Graphics – безкоштовний онлайн-сервіс, який призначений для створення інтерактивних часових стрічок із додаванням фото, аудіо та відеоматеріалів.

Проект було розроблено у 2017 році російським програмістом Євгеном Мустафіним.

Які переваги Time.Graphics

• швидкість: новий інтерактивний часовий графік «з нуля» можна створити у 4-5 кроків;
• багатофункціональність: значний діапазон налаштувань фону, кольорів, форматів доданих матеріалів, розміщення та відображення інформаційних блоків.
• простота: сервіс має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс;
• зрозумілість: налаштувати інтерфейс можна однією з 7 запропонованих мов;
• інтеграція з іншими ресурсами: для створення часової стрічки можна імпортувати дані з Google Maps, YouTube, Google Таблиці тощо;
• експорт готового проекту: створену часову стрічку можна експортувати в найбільш популярні соціальні мережі, вбудовувати у власний сайт або скачувати файл в одному з 11 доступних форматах, з яких 6 – безкоштовні, 5 – платні;
• інформативність: окрім власного проекту, на сайті можна у вільному доступі переглядати популярні часоплини, які були створені іншими користувачами, також тут міститься графічне відображення статистичних даних по окремих країнах, в тому числі в Україні.

Як можна створити таймлайн власноруч у Time.Graphics

Time.Graphics – достатньо зручний у користуванні інструмент. Завдяки простому інтерфейсу та зручному вікну редагування, створити власний таймлайн можна у кілька кроків.

1. Реєстрація на сайті Time.Graphics. Це можна зробити через мейл, Facebook чи Google+. Потім на головній сторінці потрібно натиснути кнопку «створити». Перед вами з'явиться вікно редактора.

2. Базові налаштування вашого проекту. Можна обрати фон (темний, світлий чи певне зображення) та налаштувати доступ (проект може мати публічним чи приватним або відкриватися лише за відповідним посиланням).

Відеоінструкція щодо використання Time.Graphics

3. Внесення даних. Для початку виберіть рік, з якого хочете почати. Натисніть на нього і виберіть дію: позначити подію, період часу, відобразити статистику тощо (графік можна масштабувати від годин до мільярдів років).

До кожного нанесеного значення можна обрати дизайн, колір тексту і положення на стрічці. Також на часовий графік можна додавати фото, відео, будь-яке зображення та аудіо.

Сервіс ресурсу надає можливість одночасного редагування хроніки кількома користувачами. Це особливо важливо, якщо ви оберете створення стрічки часу в якості проектної роботи для окремих груп учнів класу.

4. Збереження таймлайну. Після завершення роботи над проектом натисніть  кнопку «зберегти». Після цього оберіть область з графіку, яка буде головним зображенням.

Після збереження стрічки часу нею можна ділитися у популярних соціальних мережах чи зберігати в одному з 11 доступних форматів.

5. Редагування. Дуже зручно, що готовий проект можна у будь-який момент редагувати, додаючи чи видаляючи певні дані.

Додаткові можливості Time.Graphics

Щоб готовий проект виглядав наочніше, рекомендуємо використовувати різні формати відображення інформації, а також комбінувати текстові блоки з фото і відео матеріалами. На наш погляд, достатньо зручним для запам'ятовування є такий формат проектів, в яких використовуються різні форми представлення інформації.

Запропонуйте школярам створити власний часоплин. Це можуть бути біографічні довідки, хронологія подій, історія певних заходів чи процесів – будь- що!

Залучаючи сучасні інформаційні технології та маючи змогу максимально проявити свої творчі здібності, ваші учні з легкістю опанують навчальний матеріал. Адже процес навчання буде відбуватися у невимушеному, захопливому форматі!

  Багато учнів молодшого та середнього шкільного віку полюбляють різноманітні конструктори та захоплюються наборами «Юний хімік»! А щойно починається хімія, фізика та ускладнюється математика у школі – більшості школярам стає нецікаво їх вивчати. Чому так?

  На жаль, уроки теорії, які не викликають інтересу, – реалії більшості нинішніх шкіл. Вони переважно нудні для дітей. Адже протягом занять учні вивчають теоретичні відомості, численні формули, але практично не мають уявлення, як це насправді працює, і де всі ці знання можна використати у повсякденному житті! Уроки фактично позбавлені практичних занять, творчості та будь-яких експериментів!

  У порівнянні з нинішнім, STEM-підхід є значно ефективнішим в організації освітнього процесу. Бо саме такий формат навчання дозволяє поєднувати опанування теорії з із напрацюванням навичок застосування цих знань у повсякденному житті. При цьому навчання шляхом моделювання, проектування та експериментування перетворюється на своєрідну гру, тому сприймається школярами із захопленням!

Що таке STEM, STEAM, STREAM

  STEM (S-наука, T-технології, Е-проектування,  М-математика) – науковий та освітній  підхід, який поєднує в собі 4 галузі (науку, технології, проектування і математику), здійснюючи ухил на практичному використанні теоретичних знань з точних наук. Більш детальному розгляду ключових перевагах STEM ми присвятили окрему статтю.

  STEAM (STEM + Art-мистецтво) – вдосконалена версія STEM-світи, в яку інтегроване мистецтво. Таким чином STEAM об'єднує в єдину систему навчання одразу п'ять дисциплін.

  Головний сенс STEAM – показати школярам, як сумісно використовувати науку та мистецтво у повсякденному житті. Цей підхід запроваджено американськими спеціалістами Школи дизайну RISD.

  STREAM (STEAM + Reading + WRiting) – освітній  підхід, який передбачає, окрім інтеграції п'яти дисциплін, також розвиток навичок мислення, читання та письма.

  STEAM та STREAM є різновидами STEM, а отже передбачають інтегрований процес навчання, направлений на здобуття практичних навичок!

Як можна впроваджувати STEM у школі

  Як свідчить піраміда навчання, найкраще запам`ятовується той матеріал, який було опрацьовано на практиці. Тому саме проектна робота є найбільш ефективною для навчання.

  Проектна робота – це форма навчання, при якій учні не просто вивчають певні абстрактні відомості щодо влаштування навколишнього світу, а й безпосередньо випробовують на власному досвіді «як це працює».

  Для того, щоб реалізовувати STEM-проекти у звичайній школі необов'язково потрібне спеціальне дороге обладнання. Для цього достатньо і звичайних підручних матеріалів!

Реалізація STEM-проекту з використанням підручних матеріалів

  Повірте, власноручне виконання подібних проектів якнайкраще сприяє опануванню сенсу фізичних формул, а точні математичні обчислення допомагають усвідомити нюанси всіх необхідних розрахунків!

Наразі STEM-підхід набуває поширення в багатьох країнах. Цьому сприяють як окремі популяризатори, так і потужні міжнародні освітні платформи.

У чому переваги платформи Science on Stage  

Science on Stage – міжнародна платформа, на меті якої є популяризація ідей STEM-освіти, а також обмін ідеями серед найкращих викладачів Європи.

Платформа була створена у 2000 році у Берліні, наразі  вона об'єднує понад 100 тис. викладачів з 30 країн.

Про фестиваль Science on Stage (перегляд доступний з субтитрами будь-якою мовою)

У межах Science on Stage проводяться такі заходи:

• фестивалі: це найбільш масштабна освітня подія у Європі, раз на 2 роки в певній країні вона збирає понад 450 кращих STEM-викладачів для обміну ідеями та концепціями;
• програми обміну: освітяни, які відвідали фестиваль, можуть подати заявку на отримання фінансової допомоги від Science on Stage для поїздки в іншу країну з метою створення нового міжнародного STEM-проекту з колегами;
• семінари: в кожній країні організовуються семінари для вчителів природничих та точних наук (такі заходи проводяться з 2016 року і в Україні, на базі ХНУ ім. В.Н. Каразіна у Харкові). Таким чином викладачі STEM мають можливість ознайомитись із передовими концепціями та освітніми ідеями, які були презентовані на міжнародних фестивалях Science on Stage.

  На YouToube-каналі Science on Stage можна переглянути ідеї реалізації STEM-проектів від найкращих європейських вчителів. А чи впроваджується STEM звичайними педагогами в українських школах?

   Про те, як запровадити принципи STEM-освіти у власній школі, як створити яскраві проекти зі школярами та як долучитися до міжнародної проектної роботи зі своїми учнями буде йти мова на нашому найближчому вебінарі.

Власним досвідом поділиться один із найкращих STEM-вчителів України, лауреат STEM-фестивалю Science on Stage (Угорщина), вчитель хімії КУ ЗОШ №5 І-ІІІ ступенів (м.Суми) – Батура Юлія Олександрівна.

  Вигадали технологію кейсу у США на початку ХХ століття, а найбільш активними його адептами стали викладачі Гарвардської школи бізнесу, зокрема, її декан Дін Донхем. Новий метод вразив викладачів настільки, що згодом став основною формою навчання студентів. Учням була запропонована певна проблемна ситуація, а вони мали проаналізувати її та надати рекомендації щодо вирішення питання. Саме так процес навчання вдалося максимально наблизити до реального життя.

Що це?

  Кейс-уроки – це навчальний матеріал, структурований певним чином. Він містить проблемну ситуацію та дані, які треба опрацювати, аби знайти вирішення питання. Представлені дані системно відображають розділи шкільної програми, одночасно охоплюючи і суміжну інформацію поза її межами. Тобто інформація подана у кейсі, обов’язково відповідає чинним вимогам до навчання, але разом з тим тісно пов’язана з реальним життям.

Учні при цьому перестають бути пасивною стороною, що просто сприймає інформацію. Навпаки, вони опиняються в центрі подій та мають активно працювати у групах заради вирішення питання.

Чому це добре?

  Все просто: давно доведено, що мозок людини краще сприймає не розрізнені факти, а взаємопов’язані, то чому б цим не скористатися? Зв’язки між поняттями та явищами з різних предметів встановити не так складно, як може видатися на перший погляд. І саме тут на допомогу приходять кейс-технології.

Кожний розділ кейсу не просто висвітлює якусь тему, а дає відповідь на певні запитання:

1. Як це працює?
2. Які проблеми існують в зв'язку з цим?
3. Як їх можна подолати?
4. Який можна отримати результат?
5. Які є фундаментальні і нові знання в цій галузі?
6. Міні-історії.

Таким чином діти отримають цілісне уявлення про досліджуване явище.

Чому це актуально?

Кейс-уроки ліквідують невідповідність між:

• встановленими стандартами навчання та індивідуальними характеристиками особистості учнів (інтереси, здібности, темп/ритм засвоєння знань тощо);
• темпами розвитку науки та пізнавальними можливостями учнів;
• необхідністю обрати навчання за певним профілем та спрямованістю на багатостронній розвиток особистості.

  Тож не дивно, що в багатьох країнах кейс-уроки вже давно перетворилися на одну з ключових форм занять, та поступово стають все популярнішими і в Україні. Кейс-технології поєднують у собі багато переваг. І головне, що неодмінно зацікавить вчителів майбутніх першачків, кейси цілком відповідають вимогам НУШ, ідеально вписуючись в концепцію сучасної освіти.

Чому це цікаво дітям?

  Спробуйте і побачите, що дітям обов’язково сподобається нова форма занять. А все тому, що під час таких уроків учні:

• отримують навички швидкого пошуку інформації;
• вчаться творчо застосовувати отримані дані в практичних цілях;
• отримують конкретні корисні знання з предмету;
• самі роблять висновки на основі отриманих знань;
• покращують свої інтелектуальні та комунікаційні здібності.

  Цікаво, чи не так? Але як все це реалізувати на практиці, зокрема в умовах НУШ? Як зробити дійсно оригінальні кейси та правильно поєднати різні галузі знань? Ці питання цікавлять всіх, але особливо ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– вчителів, які вже невдовзі працюватимуть за програмою Нової української школи. Вивчаєте нюанси компетентнісного підходу? Кейс-уроки ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– це саме те, що вам потрібно!

  Чи ставляться в середній школі до розвитку креативності належним чином? Пригадайте, будь ласка, себе чи своїх дітей у дитячому садочку – ледь не щодня додому приносились малюнки, різні саморобки. Декілька разів на рік готувалися до вистав у садочку, на які могли прийти батьки. Але, на жаль, з переходом до середньої школи акцент на творчості стає менш відчутним.

  Мова про те, що розширене вивчення точних, природничих наук, забирає час у творчих дисциплін. Ще декілька років у середній школі буде малювання та музика, але потім – акцент на «серйозних» дисциплінах.

Quo vadis?

  Виходить, що з приходом до школи творчий потенціал дитини поступово зменшується, хоча від природи всі мають схильність до творення нового і прекрасного. Змінюються пріоритети і для вчителів, і для школярів. Фактично ми маємо ситуацію, коли діти виконують чужу волю, не маючи можливості відхилитися від заданого алгоритму. Всі ми добре розуміємо, чому так відбувається – контроль за учнем на уроці спрощується.

  За твердженням психологів, через десять років трансформується світосприйняття суспільства, надто простими це не буде, тому варто готуватися до змін. На педагогах лежить завдання – навчити дитину сприймати ці зміни, адаптуватися до них. У цьому разі трансформація буде менш болючою. Як досягти такого результату?

Практикуйте креативний підхід для виконання звичних завдань. Навчайте по-новому, розвивайтесь. Викиньте старі конспекти та перейдіть до наочності чи ігрового процесу. Дозвольте дітям самим шукати цікаві рішення тривіальних задач. Хай вони помиляються на цьому шляху, у ваших силах направити їх у потрібному напрямку.

Творче розвинені діти можуть:

• Зрозуміти позицію практично кожного, з ким будуть спілкуватися.
• Критично мислити, шукати правду та першоджерела.
• Добре сприймати зміни та адаптуватися до нових умов.
• Шукати виходи з критичних чи проблемних ситуацій.
• Генерувати нові ідеї та успішно їх втілювати.

  З огляду на сказане, може здатися, що у середньої школи фактично немає можливостей розвивати креативність в дитині. Це хибна думка, адже можна знайти творчий підхід у викладанні будь-якого предмету. У цій статті ми розглянемо можливості розвитку креативності на прикладі уроків з літератури, оскільки цей предмет поки що дає більше шляхів для цього.

Завдання з креативності на уроках літератури

  Наведемо цитату Джорджа Короса, канадського педагога, автора низки книг, зокрема й «Інноваційне мислення». Він пише: «Творчість – це те, де ми починаємо мислити інакше, інновація – це те, де творчість оживає. Для мене важливо змусити учнів побачити себе як творців, бо реальне навчання починається тоді, коли вони самі творять щось». Погодьтесь, це вагомий аргумент для того, щоб почати запроваджувати інновації на уроках.

Запропонуйте школярам такі типи творчих робіт:

Цікавий критичний аналіз

  Досить просто піти за старою схемою у процесі аналізу художнього твору. Алгоритм такого розбору міститься в усіх підручниках, його практична цінність у тому, що він дає загальне уявлення про твір. Але чи дає розуміння? Можливо, є сенс урізноманітнити процес аналізу твору.

Запропонуйте виконати аналіз твору у зручній формі (усній чи письмовій). Нехай дитина виходить за рамки, нехай говорить з позиції свого розуміння. Це гарантує краще запам’ятовування, допоможе учню зрозуміти, що твір багатогранний. І кожна з граней там, де він її побачив.

До вашої уваги типова схема аналізу драматургічного чи епічного твору:

1. Короткі відомості про автора.
2. Історія написання і видання твору.
3. Життєва основа.
4. Жанр.
5. Конфлікт.
6. Тема, ідея, проблематика твору.
7. Композиція твору, конфлікт особливості сюжету, їхня роль у розкритті проблем.
8. Значення позасюжетних елементів (епіграфи, авторські відступи, присвяти, назви тощо).
9. Система образів, творення характерів.
10. Мовостильова своєрідність твору.
11. Підсумок (художня цінність твору, значення для процесу).
12. Власна думка.

  Спробуйте більш творчо підійти до цієї схеми, хай вона лишається базовою. Діти можуть асоціативно поєднувати усі ці пункти, досліджуючи причинно-наслідкові шляхи. Якщо учень пропонує свій варіант визначення ідеї чи проблеми, при цьому пояснює його, не поспішайте виправляти школяра, підводячи його під стандарт книги. Краще похвалити та за потреби пояснити власну позицію стосовно того чи іншого питання.

  Ще цікавий підхід – використати компаративний аналіз, це актуально для вчителів і української, і зарубіжної літератури. Порівняти можна такі програмні твори:

• Ліна Костенко «Бузиновий цар» – Гете «Вільшаний король».
• Карпенко-Карий «Мартин Боруля» – Мольєр «Міщанин-шляхтич».
• Байки Леоніда Глібова та Івана Крилова.
• І. Котляревський «Енеїда” – Вергілій «Енеїда».

Можна йти ще далі та порівняти тексти та втілення в кіно чи театрі:

• «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського та фільм С. Параджанова.
• «Ромео і Джульєтта» Шекспіра: текст, вистава та один з фільмів.

  Список орієнтовний, його можна продовжувати. Цінність такого підходу у можливості поглиблено вивчити твір, оцінити його положення у світовому літературному контексті.

  Звісно, можна дати опорний конспект, але не обмежуйте свого слухача. Завдяки завданням цього типу кожен учень зможе побудувати власний логічний ланцюжок для запам’ятовування та розуміння твору.

Перепишіть фінал, продовжте книгу

  Написання творів для більшості учнів ніколи не було легкою справою, а з початком епохи інтернету, ситуація стала ще гіршою. Дитині простіше знайти твір на задану тему в мережі, ніж написати щось самостійно. Хтось мириться з таким положенням (мовляв, щось принесли, то й добре), хтось категорично негативно до цього ставиться. Потурати цьому однозначно не варто, краще регулярно виконувати творчі завдання, які допоможуть розкритися.

У якості творчого завдання на контрольній роботі запропонуйте написати уявне продовження того чи іншого твору. Дайте інструмент, з яким дитина зрозуміє, що їй підвладно кардинально змінити світ книги (для початку).

  Інколи трапляється, що класичні твори української чи зарубіжної літератури даються важко, особливо, якщо вони великі за обсягом. Після їх огляду у дітей лишається певний осад. Або інша ситуація – твір важкий через сумний фінал, складну проблему. Використайте завдання такого типу: “Уяви, що Голова “чорного трибуналу” у фіналі “Я (Романтика)” робить вибір не вбивати. Як складеться його доля після цього?”.

  На жаль, як показує практика, діти часто не розуміють завдання, оскільки в них живе думка – автор написав твір, все, переробляти його не можна. Така несвобода формує вельми категоричну особистість, яка навіть не знає, що МОЖНА вийти за певні межі.

Уявіть себе на місці якогось героя

  Подібні завдання можна давати з перших класів. Діти вже можуть поставити себе на місце казкового персонажа, зрозуміти хибність чи правильність його вчинків, зрозуміти для себе варто щось робити чи ні.

Подібне завдання для учнів середньої та старшої школи – це шанс висловитись устами іншої, абстрагованої особи. У підлітковому віці важливо, щоб тебе почули, але сміливості щось сказати не завжди вистачає. А ось можливість поставити себе на місце іншого та висловити думку його устами, є дуже цінним з психологічної та творчої точки зору.

  Запропонуйте завдання такого типу: “Уявіть себе на місці героя новели М. Коцюбинського “Intermezzo”. Опиши свої відчуття, коли ти вперше вийшов у поле”.

Два останні завдання не лише допоможуть розвинути уяву та творчі здібності учня, а й покажуть рівень знань, адже без знання книги досить складно вигадати її продовження. Таким чином буде досягнуто одразу декілька результатів: закріплення матеріалу, розвиток творчості, поглиблене розуміння того чи іншого художнього світу.

Досить корисним вважається залучення ігрових моментів: вікторини, командні змагання а знання тої чи іншої теми. Але не забувайте, що не всі діти здатні розкритися у змаганні, інколи навпаки вони стають більше закритими. Використовуйте усі можливості – і командні, і індивідуальні, щоб кожен учень міг проявити себе.

Замість висновків

  Наостанок хочеться сказати, що вчителю також необхідно розвивати свою креативність, щоб стати прикладом для своїх учнів. Розвиток інтелекту має йти поруч із розвитком творчих здібностей для виховання гармонійної особистості, яка зможе ходити крізь стіни, говорити з єдинорогом, пити чай на місяці разом з маленьким добрим тиранозавром, чиї лапки надто короткі, щоб тримати чашку (і байдуже, що це лише в уяві). 

  Формули з неорганічної хімії, винятки з правил в українській мові, терміни з квантовой фізики, столиці країн Південно-Східної Африки, визначні дати Другої Світової війни тощо – купа, ціла купа найрізноманітнішої інформації, яку має запам'ятати школяр! Як все це опанувати?

  Щодня сучасний старшокласник має засвоїти цілий масив різних відомостей за шкільною програмою. І хоча для навчання є практично необмежені можливості доступу до інформації, все частіше у школярів виникають проблеми з навчанням. Чому? Часто мозок просто не в змозі систематизувати всю інформацію, яку отримує.

 Як допомогти вирішити цю проблему? Залучіть на уроках метод графічної систематизації – хмари слів. З використанням сучасних програм створення таких хмар не забере багато часу, а навчання буде більш ефективним!

За допомогою хмар слів можна обрати будь-яку форму візуалізації ключової інформації (ассоціативне дерево, тема «Історія Стародавньої Греції», автор: Бойко О.А)

Що таке хмара слів

  Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.

  Залучення цього методу доречне на уроках з будь-якої навчальної дисципліни. Наприклад, на уроках фізики, хімії чи математики за допомогою такої демонстрації можна робити термінологічні чи формалізовані добірки з теми. На уроках літератури, історії чи географії можна відобразити імена видатних постатей, які жили у певний час. На заняттях з мов у такий спосіб можна візуалізувати приклади слів за певним правилом, слова-виключення тощо.

Хмару слів можна легко згенерувати власноруч з використанням спеціальних програм.

1. Word It Out

  Word It Out – безкоштовний англомовний сервіс для створення хмар слів, який є одним з найпростіших і зручних у використанні.

Якщо ваша англійська недосконала, у браузері Google Chrome можна налаштувати автоматичний переклад сторінки, будь-якою зручною для вас мовою.

Хто розробник

Сервіс WordItOut був створений спеціалістами компанії Enideo з Великої Британії.

Приклад хмари слів-винятків до правил правопису подвоєння приголосних у словах іншомовного походження в українській мові (створено за допомогою Word It Out)

Ключові переваги Word It Out:

• сервіс є безкоштовним та не потребує реєстрації на сайті;
• кириличні шрифти не спотворюются при відображенні;
• можливість обрати на власний смак 2 кольори, в яких буде показано текст та фон;
• наявність функції обирання орієнтації сторінки та співвідношення сторін зображення;
• можливість виключати короткі слова із хмари;
• наявність кнопки випадкових налаштувань, завдяки якій можна генерувати різні варіанти відображення тексту;
• вільний доступ до скачування власноруч створеної хмари чи її поширення за допомогою посилання.

2. Word Cloud Generation

Word Cloud Generation – англомовний сервіс для створення тегових хмар, який має найбільш зручну інтуїтивно зрозумілу навігацію.

Хто розробник

Сервіс було створено лондонським програмістом, спеціалістом зі створення візуалізацій Джейсоном Девісом у 2004 році.

Ключові переваги Word Cloud Generation:

• інтуїтивно зрозуміла навігація сервісом;
• можливість вибору кількості слів, їх величини та кута положення;
• можливість зміни шрифтів (однак їх назву треба вводити вручну);
• створену власноруч хмару слів можна роздрукувати безкоштовно у растровому та векторному форматах без реєстрації на сайті.

3. Word Art (Tagul)

Word Art – багатофункціональний англомовний сервіс для створення хмар слів. З його допомогою можна створювати яскраві хмари різної форми. Однак недоліком цієї програми є певне спотворення шрифтів при відображенні кирилиці.

Хто розробник

WordArt – програма, яка була створена у 2009 році під назвою Tagul та перейменована у 2017 році.

Ключові можливості сервісу WordArt

Ключові переваги Word Art:

• для створення хмари текст можна або додати вручну, або за вказаним посиланням;
• розширені налаштування дозволяють змінювати у відображенні хмари ряд параметрів (основну форму, добирати
• комбінацію з 8 кольорів, шрифти, орієнтування слів, колір фону тощо);
• можливість відображення певних слів виключно обраним кольором;
• безкоштовне скачування зображень у форматі jpg чи png (скачування векторного зображення платне).

До Бібліотеки освітнього проекту «На Урок» наші колеги постійно додають корисні матеріали. За посиланням Ви можете знайти відеопрезентацію з демонстрацією, як створити хмару слів онлайн за допомогою сервісу WordArt.

Приклад хмари слів до уроку географії за темою «Номенклатура Індійського океану»

 4. Wordcloud.pro

Wordcloud.pro – російськомовний слово-генератор, що дозволяє створювати яскраві хмари певних форм (з використанням базових шаблонів чи авторські).

Програма має безкоштовну версію з базовими можливості та платну версію pro.

Хто розробник

Wordcloud.pro – сервіс, що створений російськими спеціалістами у 2015 році.

Інтерфейс Wordcloud.pro

Ключові переваги Wordcloud.pro:

• наявність російсько- та англомовного інтерфейсів програми;
• легка зрозуміла навігація сайтом;
• створення власної хмари слів у 3 кроки;
• наявна бібліотека базових шаблонів у 2-3 кольорах.

Використання яскравої графіки у вигляді хмар слів на уроках дозволить зробити акценти на ключових моментах із теми вивчення. Це, у свою чергу, сприяє переосмисленню та систематизації навчального матеріалу. До того ж, використання різних кольорів, шрифтів та форм хмар дозволить учням швидше опанувати новий матеріал завдяки активному залученню зорової пам'яті.

А ви вже створювали хмари слів зі своїми учнями?

Як навчити учнів ефективно та критично мислити, знаходити правильні рішення, справлятися зі складними задачами, а також виконувати творчі завдання? За допомогою інтелект-карт! Це сучасний та простий інструмент, незамінний для:

• швидкого опрацювання великих об’ємів інформації;
• зручного запам’ятовування;
• розвитку асоціативного мислення;
• унаочнення та презентації матеріалів;
• розробки проектів та планів дій;
• прийняття рішень.

Інтелект-карти (Mind maps) допомагають вирішити безліч питань, а на їх створення не потрібно багато часу. Навчіть своїх учнів користуватися ними! Їм сподобається, от побачите!

Трохи історії

Уперше про інтелект-карти заговорили ще у 70-х роках минулого століття, а автором ідеї став відомий психолог Тоні Бьюзен. Він займався вивченням особливостей мислення найвідоміших вчених світу: Альберта Ейнштейна, Томаса Едісона та Леонардо да Вінчі, та дійшов висновку, що всі вони використовували ментальні можливості свого мозку на 100%. Намагаючись зрозуміти, як їм це вдавалося, Бьюзен розробив унікальну технологію осмислення та запам’ятовування інформації, яку згодом назвав інтелект-картою.

Mind maps (карта пам’яті, ментальна карта, карта думок, інтелект-карта тощо) – спосіб організації інформації так, щоб мозку було максимально легко працювати з нею. За допомогою цієї технології, можна навчитися мислити абсолютно по-новому, використовуючи потенціал обох півкуль мозку.

Основна ідея полягала в оформленні думок та висновків у зручній формі. Після тривалих досліджень, він дійшов висновку, що для гарантії ефективної роботи з інформацією, її необхідно записувати у формі деревоподібної схеми. Така форма роботи дозволяє задіяти одразу обидві півкулі мозку: наявність графічних знаків та символів активує ліву, а образні картини та кольори – праву.

Звісно, будь-яку інформацію можна записати у вигляді звичайного тексту, так навіть простіше. Але саме унаочнення такого типу дає можливість миттєво побачити основну ідею та її складові частини. А дивлячись на ключові слова, що супроводжуються графічними позначками, можна навіть інтуїтивно здогадатися, про що саме йде мова.

Етапи створення

Для початку роботи знадобляться альбомні аркуші (або навіть ватман, якщо задум масштабний), а також олівці, фломастери чи фарби – можна використовувати щось одне, а можна все одночасно.

За задумом Тоні Бьюзена, створення інтелект-карт підпорядковується певним правилам та законам – тільки в цьому випадку вони будуть ефективними. Насправді намалювати mind map не так вже й просто, тому будьте готові до того, що з першого разу учні не впораються з завданням. Спочатку краще кілька разів потренуватися, малюючи невеличкі та прості карти, попередньо ознайомивши їх з наступними правилами:

1. Чітко визначте основну тему чи проблему – вона й буде центральним елементом вашої карти. Не записуйте її словами, доберіть яскравий графічний образ, що асоціюється з обраною тематикою.
2. Від центру виведіть кілька гілок, кожну з яких позначте ключовими словами, назвами розділів, які пов’язані з основною темою. Форма гілок – прямі чи хвилясті – значення не має.
3. Від кожної з основних гілок будуть відходити додаткові гілки 2-го, 3-го рівнів. Бажано, щоб вони були меншими та тоншими від основних.
4. Дотримуйтеся радіальної структури. Гілок та відгалужень може бути стільки, скільки вам потрібно, але пам’ятайте про ієрархію: найважливіші поняття мають розташовуватись ближче до центру, а менш значущі – подалі.
5. Аби не заплутатися, нумеруйте гілки, використовуйте різні кольори для окремих зон та різні стилі малювання.
6. Чим більше кольорів буде використано, тим краще.
7. Пов’язані інформаційні блоки краще поєднувати, виділяючи однаковим кольором чи фоном.
8. Не треба розписувати кожне поняття, намагайтеся використовувати ключові слова чи взагалі символічні зображення. Так ви зможете запам’ятати основну інформацію швидше та легше.
9. Довжина ліній має приблизно дорівнювати довжині слова.
10. Пишіть друкованими літерами, змінюючи їх розмір у залежності від важливості поняття.
11. Організуйте простір так, щоб не залишати порожнього місця та не розміщувати гілки занадто щільно.
12. Залишаються порожні гілки? Не варто примушувати себе вигадати хоч щось, краще залиште все як є, повірте, через деякий час мозок сам підкаже рішення.

Згодом кожен з учнів виробить свій власний стиль малювання інтелект-карт, але на початку ці правила дуже знадобляться. До речі, ті, хто не має хисту до малювання, можуть скористатися онлайн-сервісами для створення інтелект-карт: їх дуже багато і вони справді зручні. Найближчим часом ми представимо вам добірку відповідних ресурсів.

Величезний плюс Mind maps полягає у тому, що їх можна використовувати на будь-якому уроці. Обмежень немає взагалі. Обов’язково спробуйте!

   Прийом «Мозаїка» зробить з групи учнів справжніх експертів у певній темі, окремого матеріалу, що дозволить згодом поділитися набутими знаннями з однокласними. Такий підхід допоможе школярам зрозуміти та запам’ятати інформацію, в той час, коли вони розвивають свої навички співпраці. Оскільки учні будуть знати, що несуть відповідальність за отримання знань однокласниками, варто очікувати, що вони відчують більшу відповідальність та потребу у ефективній роботі.

Використовуючи цей прийом, заздалегідь попередьте учнів про те, що згодом вони будуть працювати з інформацією, яку отримають один від одного. Закликайте кожного до участі у обробці, аналізі та осмисленні матеріалу.

Процес виконання

1. Обрання матеріалу для вивчення

Це може бути комплект матеріалів (фрагменти документів, зображення, діаграми, таблиці) чи низка питань. Додатково об’єднайте клас у експертні групи, для кожної з них є своє завдання. Як показує практика, найчастіше група складає 3-5 учнів, але вибір за вчителем. Уважно поставтесь до того, хто буде у групах. Варіантів декілька:

• Діти самі об’єднаються.
• Випадковий вибір.
• Баланс «сильних» та «слабких» учнів.

У якості експерименту можете видати декільком групам однаковий матеріал, аби порівняти, наскільки відрізнятиметься аналіз тої самої інформації.

2. Робота у групах

На цьому етапі кожна з груп відповідає за вивчення певної інформації, яку потім розкажуть класу. Постарайтесь підібрати максимально повний пакет матеріалів. Наголосіть, що усі учасники групи мають розібратися в темі. Аби уникнути помилкових висновків, які будуть передані класу, можна попередньо переглядати записи, які ведуться учнями.

3. Навчання

Після того, як експертні групи матимуть чітке уявлення про матеріали, які вони представлятимуть класу, переходьте до етапу навчання. Від кожної з груп делегуються «вчителі» та «учні». Обрані експерти по черзі представляють інформацію, в цей час слухачі роблять нотатки. Можете роздати таблиці-заготовки для заповнення.

4. Роздуми щодо отриманої інформації

Тепер, коли увесь клас ознайомився з новою інформацією, можна оголосити більш складне питання, яке потребує систематизації всіх отриманих знань. Зробіть усне опитування чи попросіть надати письмову відповідь, розв’язати задачу у зошитах. Наприклад, на уроці історії можна різнобічно проаналізувати певну подію, а також розкрити її значення для нашого сьогодення.

Не забудьте похвалити клас після закінчення вправи. Раніше ми вже описували прийоми критичного мислення, де можуть бути застосовані такі типи вправ, як «Мозаїка». Не бійтесь комбінувати між собою прийоми, адже це дозволяє ще глибше пізнати будь-яку складну тему, поставити питання та знайти на них відповіді.

Шкільна програма з будь-якого предмету передбачає опанування учнями певного мінімуму знань, тобто фактів стосовно курсу вивчення. А які першопричини передують певним подіям, явищам чи процесам?

Чи багато часу в межах уроку ви приділяєте напрацюванню навички системного мислення? Адже саме в ході цього у школярів виховується вміння відслідковувати причинно-наслідкові зв'язки.

Пропонуємо прийом, використання якого на уроці стимулює учнів замислюватися над взаємопов'язаністю явищ, подій та фактів.

Для чого

Прийом «З'ясуй причину!» стимулює до пошуку першопричин будь-чого сприяє формуванню навички побудови логічних ланцюжків та зв'язного мовлення.

Головна умова виконання – розгорнуті відповіді і максимально можлива аргументація, основана на раніше отриманих відомостях.

Принцип виконання

Цей прийом можна запроваджувати в декілька форм:

Форма А (загальна)

Вчитель пропонує класу питання, на які учні надають максимально вичерпні відповіді, доповнюючи один одного за потреби.

Форма Б (командна)

Клас об'єднується на декілька груп (оптимально по 5-7 учнів в кожній). Команди почергово задають одна одній питання та, після попереднього короткого обговорення всередині команди, відповідають.

Якщо група-суперник невірно відповіла або не надала відповіді, то на нього має відповісти учень з команди, яка ставила питання. Якщо відповідь не надано – команда отримує штрафні бали.

Форма В (індивідуальна)

Вчитель надає  попередньо підготовлені питання, на які учні мають відповісти самостійно, ґрунтуючись на раніше вивчених відомостях стосовно предмету вивчення, при можливості залучаючи знання з інших навчальних дисциплін.

Приклади завдань

На уроці географії:

Чому через Антарктиду проходять всі меридіани?

Приклад відповіді:

Меридіан – умовна лінія, що з'єднує полюси і розміщується перпендикулярно до екватора. Через будь-яку точку на планеті можна провести меридіан, бо це умовність.

Антарктида – єдиний материк, в межах якого розташований один з двох полюсів Землі. Полюси з'єднують всі меридіани. Тому, відповідно, будь-який меридіан буде проходити через Антарктиду.

На уроці біології:

Чому більшість Світового океану нагадує підводну пустелю?

Приклад відповіді:

Переважні глибини Світового океану складають понад 4 км, а сонячні промені проникають углиб океану всього на кілька сотень метрів. Там, де сонячні промені не освітлюють товщу вод, утворюється суцільна темрява, в умовах якої може існувати дуже обмежена кількість видів. Тому за таких умов більша частина дна утворює своєрідну пустелю, позбавлену життя.

На уроці суспільствознавства:

Чому виникають раси?

Приклад відповіді:

Основа виділення рас – це зовнішні ознаки людей, що сформувалися під дією природних умов тих місцевостей, в яких проживають певні народи.

Расові ознаки формують протягом тисячоліть і передають спадково. На Землі достатньо різноманітні природні умови, тому виникли такі основні раси: європеоїдна (в умовах помірного клімату), монголоїдна (в умовах посушливого клімату), негроїдна (в умовах високої температури) тощо.

Типові помилки, яких можна уникнути:

Вчителя: Втрата контролю над дискусією. Щоб передбачити це, пропонуємо перед початком роботи узгодити час надання аргументованої відповіді (наприклад, 1 хвилина) та чітко контролювати дотримання встановленого регламенту.

Учня: Варто вважати за помилку надання односкладної відповіді, відсутність або недостовірність аргументів.

Приклад питання: чому дно Атлантичного океану вважається молодшим за його воду?

Відповідь, яку доречно вважати невичерпною: Тому, що на його дні цього океану проходить зона розломів.

Критерії оцінювання

Пропонуємо в залежності від форми роботи використовувати окрему шкалу оцінювання:

Форма А

При загальнокласній формі пропонуємо заохочувати кожного учня певними фішками, використовуючи накопичуваньну систему (як у прийомі «Аукціон» та «Асоціативний кросворд»), за результатами якої учень отримує оцінку за сумарною кількістю балів протягом теми. Фішка можна отримати у разі надання вичерпної аргументованої відповіді (або можна впровадити кольорову шкалу фішок).

Форма Б

Якщо цей прийом є одним з етапів загального змагання, то його оцінювання пропонується за такою шкалою:

В результаті групової роботи за цією шкалою бал виставляється не окремому учню, а всій команді.

Індивідуальна оцінка має виставлятися за іншої шкалою.

Форма В

Під час обговорення результатів роботи з учнями, зверніть їх увагу на те, що навичка виявляти причину та будувати логічні ланцюжки сприяє розвитку вміння планувати, відслідковувати закономірності та аналізувати отримані наслідки.

Кожен вчитель чув від своїх учнів щось на кшталт: я читав, але запам’ятати не зміг. Думаєте, вони говорять неправду? Не завжди. Інколи діти і справді не можуть запам’ятати, здавалось б, найпростіші речі. Великі об’єми інформації, перевтома, нервове напруження – все це може спровокувати проблеми з пам’яттю. Та й погодьтеся, що завчити все ідеально дуже складно.

Втім, ви можете допомогти своїм учням! Навчіть їх користуватися спеціальними методиками, що були розроблені саме для простого запам’ятовування навіть дуже складного матеріалу.

Молодша школа

Якщо ви працюєте у початковій школі, то варто зосередити увагу на максимально простих і, разом з тим, цікавих прийомах, які діти сприйматимуть, як веселу гру.

1. «Згадай та намалюй»

Ця вправа допоможе натренувати уважність. Вчитель зачитує ряд слів, наприклад: яблуко, повітряна кулька, квітка, гриб, м’яч, сонце, будинок, горщик, веселе свято, сумний день тощо. Після цього упродовж хвилини діти мають замалювати усі почуті слова. Звісно, якщо мова буде про конкретні поняття, то все доволі просто, а ось з абстрактними вже складніше, адже треба спочатку створити певний образ.

Поясніть школярам, що малюнки не мають бути шедеврами, головне аби вони асоціювалися з певними поняттями. Також не треба одразу просити дітей назвати слова, перейдіть до іншого завдання, а до цього поверніться через 15 хвилин. От тепер на основі малюнків діти мають пригадати, які саме слова ви їм назвали.

Згодом цю вправу можна ускладнити. Прочитайте невеликий текст та запропонуйте дітям не просто уважно слухати, а ще й уявляти яскраві образи, які потім треба швиденько замалювати. На основі малюнків вони потім зможуть пригадати, про що саме йшла мова.

2. «Прочитай і уяви»

Це завдання допоможе не тільки запам’ятати певну інформацію, а ще й навчить дитину образному мисленню. Чудово підходить для швидкого вивчення віршів.

Алгоритм роботи простий: прочитати перший рядок вірша та створити в уяві образ, який асоціюється з прочитаним. Таким чином треба поступово прочитати весь вірш. Потім учні мають згадати усі образи та прочитати вірш вже опираючись на них. Наприклад:

                         Мов краплин у Дніпрі, (річка та краплини води)

                         мов зірок угорі, (зірки на небі)

                         мов листви на гіллі – (листочки на деревах)

                         стільки книг на землі. (велика кількість книг на земній кулі)

Яскраві образи допоможуть дітям легко сприйняти текст вірша, а отже – швидко його вивчити.

3. Метод Айвазовського

Також можна потренувати зорову пам’ять. Розкажіть дітям, як великий художник Айвазовський малював свої картини: спочатку він приходив на берег моря, уважно дивився на хвилі, закривав очі та детально уявляв побачене, а потім відправлявся до майстерні, де й брався за роботу.

Запропонуйте дітям декілька хвилин поспостерігати за будь-яким об’єктом, а потім заплющити очі та у деталях уявити його. Після цього можна спробувати замалювати чи описати об’єкт словами (звісно, вчитель має його сховати). Чим більше нюансів діти зможуть пригадати, тим краще.

Все просто, чи не так? Але саме такі легкі прийоми запам’товування можуть бути використані школярами й у майбутньому. Наприклад, довести складну теорему простіше, якщо спочатку уявити всі етапи доказу в «малюнках».

Середня школа

У середній школі можна спробувати більш складні методики запам’ятовування, які, тим не менш, будуть цікавими учням.

1. Асоціативний ряд

Під час вивчення теми запропонуйте учням добирати до нової інформації добре знайомі образи. Наприклад, у ролі видатних історичних осіб можна уявити знайомих чи героїв книжок, синуси та косинуси можуть бути живими (учні можуть навіть вигадати невеличку історію про їх взаємини) тощо.

2. Групування

Дуже проста техніка: замість того, щоб просто заучувати весь матеріал, можна об’єднувати всю інформацію у групи за певними ознаками. Наприклад, у фізиці спочатку можна згадати імена всіх вчених і записати їх у алфавітному порядку. А потім навпроти кожного імені написати, чим саме прославився вчений, вказати формули чи основні положення відкритих ним законів.

Чому записувати імена варто в алфавітному порядку? Тому що потім так легше буде згадати потрібну інформацію незалежно від того, як вони були викладені у підручнику.

3. Метод Цицерона

Ще одна цікава техніка, яка навчить розкладати всю отриману інформацію по полицях. А це вже дозволить запам’ятати та легко пригадати все, що завгодно! Методика названа на честь відомого римського оратора Цицерона, який часто нею користувався. Суть методу проста: подавши учням нову тему, запропонуйте їм уявити себе у добре знайомій кімнаті. А об’єкти, які необхідно запам’ятати, треба подумки розмістити у цій кімнаті у певному порядку: починаючи від входу і за рухом годинникової стрілки.

Потім треба кілька разів «пройтися» кімнатою та повторити що і де лежить. Це дуже просто і разом з тим ефективно: при потребі учні згадають якщо не всю, то більшу частину інформації.

Старша школа

Для учнів старшої школи також можна підібрати цікаві та дієві техніки для легкого запам’ятовування, які стануть їм у пригоді й у подальшому житті.

1. Ментальна карта

Це популярна та дієва техніка візуалізації мислення, яку можна використовувати під час опрацювання фактично будь-якої теми. Намалювати таку карту дуже просто. Вона має виглядати наступним чином:

• в центрі чистого аркушу обведена у коло тема вивчення;
• від центру мають відходити різнокольорові лінії, на яких записуються ключові слова (виконуйте правило: одна лінія – одне слово);
• від основних ліній можуть відходити додаткові, так чи інакше пов’язані з ключовими поняттями;
• можна та навіть потрібно використовувати невеличкі малюнки чи символи.

Така ментальна карта стане для учнів чудовим помічником: завдяки їй можна не лише опанувати новий матеріал, а й упорядкувати власні знання.

2. Власні коментарі

Нехай учні не бояться взяти на себе роль експертів! Під час вивчення нового матеріалу можна залишати власні коментарі до тез чи подій, які треба запам’ятати. Таке емоційне та інтелектуальне включення до процесу допомагає швидко засвоїти інформацію та майже відчути себе її співавтором.

3. Метод Симоніда

Розкажіть учням, що запам’ятати будь-що можна, «прив’язавши» це до зовнішніх обставин. Запропонуйте подумки зосередитися на образі вчителя, коли він розповідав нову тему, чи пригадати, яка обстановка була у класі. Також можна тримати у руках невелику іграшку або взагалі включити легку приємну музику. Чуттєві образи та емоції допоможуть не просто внести нові знання до скарбнички пам’яті, а потім ще й легко відтворити вивчене.

     Знайомити школярів з методиками запам’ятовування варто з найменшого віку. Таким чином у майбутньому вони зможуть з легкістю опановувати навіть найскладніші теми!

Любите залучати ігрові технології на уроках? Які найбільше до вподоби вашим учням? А чи проводили ви уроки у форматі квесту?

Квест (від англ. Quest – «пошук») – інтерактивна гра з сюжетною лінією, ceнс якої полягає у поетапному вирішенні різних головоломок і логічних завдань. Ця інтелектуальна розвага з кожним роком завойовує все більшу популярність у нашій країні. Її полюбляють і діти, і дорослі. Тому квест в межах уроку з будь-якого навчального предмету точно сподобається школярам, головне, вдало підібрати сюжет, який би відповідав віковим особливостям учнів.

Будь-який тип квесту можна провести як у класі, так і коридорами школи, чи на шкільному подвір'ї.

1. Квест із записками чи записами

У чому сенс: На початку квесту є підказка, яка дозволяє знайти місце з наступною підказкою, і так далі, до фінальної мети. Все дуже просто! Така ігрова форма сподобається учням від молодшої до старшої школи. Єдине, при організації гри для школярів різних вікових груп обов'язково треба враховувати ступінь складності завдань.

Приклад проведення в межах кабінету: Запропонуйте учням квест, для проходження якого на швидкість треба виконати завдання, залучаючи підручник, написи на плакатах у кабінеті, матеріали письмових домашніх завдань за певні дати тощо.

Зміст завдання: Запропонуйте зібрати речення, кожне слово якого зашифроване, а для розшифровки треба скористатися певною сторінкою параграфу, інше віднайти у зошиті у домашній роботі за певне число тощо.

Приклад проведення коридорами школи чи на подвір'ї:  Квест для учнів 9 та 10 класів до Міжнародного дня рідної мови (автор роботи: вчитель української мови, Петришина Оксана Василівна).

Зміст завдання: Під час проведення інтелектуальної гри учні отримують завдання в різних приміщеннях школи. Щоб дізнатися, в який саме кабінет слід завітати – попередньо треба розфишрувати за відповідним описом.

2. Квест із мапою

В чому сенс: Командам школярів видається мапою або лише її фрагмент. У першому випадку всі етапи квесту виконуються з використанням виключно вихідної карти. А у другому – в ході виконання завдання необхідно зібрати всі фрагменти карти.

Приклад проведення в межах кабінету: квест із географії для учнів 6-7 класу «Пошук скарбів пірата Френсіса Моргана» (автор розробки: вчитель географії, Наливайко Анастасія Юріївна).

Зміст завдання: За умовами завдання групі учнів видається мапа світу та лист пірата, в якому йдеться про зашифрований маршрут, що веде до місця схованки. Назву схованки треба відгадати, зібравши вказані букви відповідних географічних назв.

3. Квест із використанням світлин чи карток

У чому сенс: Групам учнів надається вихідна світлина, яка або вказує на місцеположення схованки, в якій міститься наступна підказка, або і сама є тим самим завданням, вирішивши яке можна стати на крок ближче до фінальної розгадки.

Приклад проведення в межах кабінету: Рекомендуємо залучити сервіс Мapillary, в межах якого можна віртуально мандрувати дорогами будь-якого міста світу, або додавати власні світлини. Таким чином можна об'єднати 2 види цієї інтелектуальної гри – за світлинами і веб-квест.

Зміст завдання: Із залученням ресурсу Мapillary можна запропонувати знайти певний скарб, попередньо прихований вчителем, а підказки до нього надані на світлинах. Або використовувати місцеві орієнтири, які вже є на зображеннях, наявних у базі сайту.

НУШ змінює пріоритети у навчанні! Згідно зі стандартом Нової української школи, найближчим часом головна увага приділятиметься не просто опануванню програмного матеріалу школярами, а й напрацюванню навичок ситуаційного застосування теоретичних знань. Вважаємо, що впровадження прийому «Асоціативний кросворд» якнайкраще сприяє формуванню такої навички! Запропонуйте такий спосіб роботи своїм учням, він нікого не залишить байдужим.

Для чого

Прийом «Асоціативний кросворд» дозволяє актуалізувати вже існуючи знання з метою використання їх у конкретній ситуації. До того ж, залучення цього прийому сприяє формуванню системного мислення.

Принцип виконання

На дошці, аркуші паперу чи на іншій поверхні (в залежності від обраної форми роботи) вчитель записує опорне слово (буква під буквою) з теми вивчення.

Задача учнів – запропонувати декілька понять у кількості, що відповідає чисельності букв в опорному слові. Всі дібрані учнями терміни та поняття мають бути підібрані таким чином, щоб принаймні одна з літер кожного асоціативного слова співпадала з головним.

Основна умова: всі дібрані слова мають бути  обов'язково пов'язані з головним. Таким чином опорне слово із підібраними поняттями у закінченому вигляді буде нагадувати кросворд.

Форми роботи на уроці з залученням цього прийому:

1. Побудова ланцюга асоціацій на класній дошці. Таким чином можна включити в роботу максимальну кількість учнів (наприклад, перший учень добирає асоціацію та записує її на дошці, другий – пояснює запропонований термін, третій добирає наступне асоціативне поняття і далі за цим принципом).
2. Самостійна робота з обов'язковою перевіркою робіт окремих учнів. Для підвищення мотивації школярів, запропонуйте оцінювання, наприклад, перших трьох (п'яти) робіт, які будуть виконані найшвидше. Або заохотьте додатковими балами тих учнів, які виконають роботу за певний зазначений час тощо.
3. Командне змагання. Розділіть клас на декілька груп, наприклад, по рядах, та запропонуйте ланцюжком на швидкість дібрати асоціації до вихідного слова. Воно має бути однаковим для всіх команд, а принцип виконання, такий же, як і при першій формі роботі (перший учень добирає асоціацію, наступний пише пояснення і далі). Запропонувавши вихідне слово, яке складається з 6 слів, можна залучити до роботи 12 учнів з кожної команди.

Такий «мозковий штурм» дозволить учням не тільки згадати головні та другорядні поняття з теми, а й навчитися знаходити взаємозв'язки між термінами понятійної бази за темою вивчення.

Приклади завдань

Прийом «Асоціативний кросворд» доречно використовувати в межах будь-якої шкільної дисципліни, вивчаючи яку завгодно тему за навчальною програмою! Наприклад, на географії в межі вивчення теми «Земля на плані та карті» можна запропонувати таке завдання:

Приклад завдання: доберіть асоціативний ряд понять до слова «Карта» та поясніть їх зв'язок з опорним словом.

Приклад відповіді:

-------------Координатна сітка

умовні знАки

---------меРидіан

-----орієнТування

----------мАсштаб

Наявність координатної сітки відрізняє карту від будь-якого іншого зображення земної поверхні та дозволяє визначити за картою місцеположення усіх об'єктів у загальній системі координат.

Умовні знаки – за допомогою цих значків схематично позначаються об'єкти місцевості на карті.

Меридіан – разом із паралелями складає координатну сітку на будь-якій карті.

Орієнтування – визначення місцеположення за картою та відстані до певного об'єкта.

Масштаб – дозволяє переносити об'єкти місцевості на карту з різним ступенем детальності.

Типові помилки, які можна попередити:

Вчителя: вважати за вірні відповіді ті, що стосуються пояснення дібраних асоціативних понять виключно з позиції загального значення (наприклад, «певний термін – це»). Адже сам сенс прийому полягає в тому, щоб зуміти пояснити який існує зв'язок між асоціативним і головними словами.

Учнів: добирання термінів та понять, що сумнівно стосуються теми вивчення. Таким чином, перед початком роботи вчитель обов'язково має наголосити, що весь ряд понять має стосуватися теми вивчення.

Також типовою помилкою можуть бути орфографічні помилки у написанні певних термінів.

Критерії оцінювання

Шкала оцінювання має бути дібрана вчителем в залежності від обраної форми роботи. Ми пропонуємо такі типи:

1. При побудові ланцюжка на класній дошці пропонуємо заохочувати учнів певними фішками, використовуючи накопичуваньну систему (як у прийомі «Аукціон»), за результатами якої учень отримує оцінку за сумарною кількістю балів протягом теми.
2. При здійсненні самостійної роботи (наприклад, якщо опорне слово складається з 5 букв).

   Критерій	Бали
   Кожне запропоноване асоціативне поняття	1
   Кожне ситуативне пояснення значення дібраного слова	1
   Швидкість	1
   Охайність виконання роботи	1
   Загальна кількість балів	12

   Якщо, головне слово буде складатися з більшої кількості літер, шкалу доцільно змінити, залишивши вихідні критерії.

3. У випадку впровадження цього прийому при командній формі роботи, якщо прийом «Асоціативний кросворд» є одним з етапів загального змагання, то оцінювання його може також здійснюватися за 12-бальною шкалою. Але бал виставляється не окремому учню, а всій команді. Кількість букв має бути більше 5 (у прямій залежності від кількості учнів у команді).

   Критерій	Бали
   Кожне запропоноване асоціативне поняття	0,5
   Кожне ситуативне пояснення значення дібраного слова	0,5
   Швидкість	1
   Охайність виконання роботи	1
   Загальна кількість балів команді	12

В такому випадку підсумкова оцінка кожного учня має виставлятися за іншою шкалою, в залежності від типу завдань у загальному змаганні, активності та галасливості кожного учня.

Здійснюючи командне змагання, залучайте прийом «Геокодер» та інші не менш цікаві способи мотивації школярів на уроці.

Рефлексія

Обговорюючи результати роботи з учнями, варто зазначати, що при залучені такого прийому виробляються навички асоціативного та системного мислення. Також у такий спосіб відпрацьовується досвід ситуаційного підходу – тобто навчання давати визначення не тільки класичного пояснення (як у підручнику), а зважаючи на адаптивні зв'язки. А при роботі у групах напрацьовується навичка командної взаємодії.